Apr. 9th, 2014

fish_ua: (Default)
Мабуть ніхто в світі на жодну війну не йшов озброєний настільки, як Сашко і Мишко, коли вони удвох крокували до школи в день першого квітня. Дух їхній був войовничий, очі нипали довкола в пошуках жертв, а рюкзаки були напхом напхані всякою всячиною. Мильною крейдою, носовичками із сажею, ручками, які, варто натиснути кнопку, виливають усе чорнило, саморобними пищиками, які можна приклеювати дівчатам до взуття, поки всі у спортзалі, покупними жуйками,- і дешевими, перченими, і дорогими, із павучими лапами в пачці. І це ми ще не порахували ідеї, мільйон ідей, які роїлися в голові у Сашка і другий мільйон ідей, які роїлися в голові у Мишка.
- Оксано, круто тобі із новою зачіскою! – гукнув Мишко в бік однокласниць, що саме обганяли їх.
- Дякую, - заусміхалася здивована Оксана.
- З першим квітня! Га-га-га – заволав у відповідь Мишко.
- Дитсадок на виїзді! – буркнула Оксанчина подруга Юля, і дівчата прискорили ходу.
- Значить так, біологічці підсунемо таргана. – планував Мишко.
- Біологічці? – скривився Сашко. Саме він купив пластмасового таргана у ятці жартів, і сподівався, що цяцька послужить йому бодай кілька разів. – та вона з переляку викине його в мийку, - і прощавай, тарганчику. Давай, може, комусь, у кого бодай мийки в класі нема?
- Зате смішно! Біологічка, а тарганів боїться. Ну а кому? Фізику? Чхати він хотів на тих тарганів. Чи може фізкультурнику? О, точно, давай йому в кросівок запхаємо!
- Та ну, не знаю, - зітхнув Сашко, міркуючи, що після півметрової лапеги фізкультурника від тарганчика точно мокре місце лишиться.
Треба було вирішувати хутчіш, адже вони вже підходили до школи. Біля дверей самотньо стовбичив незнайомий хлопець, цибатий, худенький китаєць. Хлопці лиш ковзнули поглядом, але китаєць поспішив їм назустріч, усміхаючись якоюсь лунатичною посмішкою.
- Привіт! Мені треба знайти тут сьомий клас. Ви з якого класу? З сьомого чи з шостого? Чи з п’ятого?
Мишко зміряв очима довгоногого незнайомця. Досі він думав, що китайці всі дрібнеькі, але цей щось вимахав і надто пишається.
- Із десятого, - буркнув він.
- Із сьомого, - практично водночас відповів Сашко.
- Круто, мені теж треба в сьомий. Проведеш? А ти? Справді з десятого? Ти виглядаєш дуже юним.
Мишко зціпив зуби, але потім зробив пальцями козу:
- Першого квітня – всі дурні помітні! Я теж із сьомого, а ти купився, ге?
Хлопчик покірно засміявся, хоча й не ясно було, чи зрозумів він жарт, чи просто намагається справити приємне враження. Через те Сашко засумнівався:
- Ти, може, не чіпай його? Може, вони там, в Китаї, про перше квітня не знають?
- Чому? Знають. Я дуже люблю жарти на Перше квітня. І, до речі, я японець.
- А хто ти будеш, що тобі в сьомий? Новачок, чи що?
- Так, я новачок. Акіра Хімаварі, - так мене звуть.
Хлопці теж відрекомендувалися. І повернулися до попередньої розмови, трохи стишивши голоси.
- Англійка лишається. Перший урок!
- Та ну її… Знаєш, що вона скаже, коли побачить таргана?
- Ой! Мама!!! – манірно запищав Мишко, - Чи як там «мама» по-їхньому?
- Вона скаже: «Ану, чілдрени, як буде по-англійському тарган?» - і вліпить одиниці всім, хто не знає.
- Ги-ги, так це ж ідея, а як він буде по-англійському?
- Звідки я знаю? Я, до речі, здається, словник удома забув.
- Агов, Акіро! А ти непогано українською говориш.
- Дякую, я здібний до мов.
- І англійську добре знаєш?
- Ну, так. Непогано.
- Тоді скажи, як буде по-ненашому «тарган».
- По не-вашому «тарган»? Ґокібурі.
- Гокібурі, чув? Всі засиплються, а ми - в курсі! – зрадів Мишко.
Сашкові здалося, що вони щось випускають з уваги, але урок мав от-от початися, соромно ветеранам першого квітня цілий урок промарнувати. Тож він хутенько запхав таргана у класний журнал.
Почався урок. До класу зайшла Ольга Дмитрівна, вона ж Міс Ковальчук вона ж Літл Оля, вона ж Енгрі Бьорд. Зросту Літл Оля була невеличкого. Характер мала залізний, хоча викладала у них перший рік і серед інших учителів була на побігеньках, постійно заміняючи то географа, що проходив якісь курси, то математичку, яка часто хворіла. Власне, на уроках англійської вона називалася міс Ковальчук, на замінах – Ольгою Дмитрівною, Літл Олею називалася позаочі, коли була в доброму гуморі, ну, а в поганому - відповідно...
Вчителька писала собі на дошці нові слова, які слід було вивчити, але до журналу не підходила. Аж наприкінці уроку Мишко підняв руку і покликав її.
- Міс Ковальчук…
- Слухаю тебе, Мишку, - лагідно, як залізо по шклі, вимовила англійка, - Мене, певно, просив зайти директор?
Клас засміявся.
- Ні, я тільки хотів спитати… У нас же новачок – а Ви його навіть у журнал не вписали.
- Ваш класний керівник запише, це його робота - незворушно відказала Енгрі Бьорд.
- А ще у нас Ткаченко і Крига відсутні, тож у журналі…
- А чому тебе так тягне до того журналу? – поцікавилася Енгрі Бьорд, - гадаю, я не помилюся, якщо припущу, що там на мене чекає який-небудь першоквітневий сюрприз?
Мишко вкляк, а решта класу збуджено заворушилися.
- Ну ж-бо, відкрий, подивимося, що там.
Мишко підійшов до столу і розгорнув журнал. Всі посхоплювалися з місць і повитягали шиї, щоб роздивитися таргана.
- Ну і як буде тарган англійською?
- Го-ку… - Мишко затнувся.
- Гокібурі – крикнув з місця Сашко.
- Ґокібурі – це тарган японською. А англійською – кокроуч. А ми, здається, вирахували жартуна номер два, так, Сашку?

- У-уу, паскуда, що йому зробити? Це він навмисно. Стопудів навмисно. І про таргана він Енгрі Бьорд накапав! – лютував Мишко.
- Може, у них так заведено? Ті японці - хто їх зна…
- І про гокібурі дурити заведено?! – лютував Мишко.
- Я пожартував, - пояснив Акіра, - Ти пожартував, і я пожартував. Я люблю Перше квітня. Як ти казав: перше квітня – всі дурні помітні?
Мишко засопів, але не мав, що сказати. Все було чесно. Все, крім…
- Акіро, одне запитання. Ти сказав Енгрі Бьорд про таргана?
- Так, я сказав.
- Зараза! Я так і знав! Але чому? Ти що, на боці вчителів? Ти з ким тут взагалі?
- Ну, в даному випадку, мабуть так, на боці вчителів,- кивнув японець. – Розумієш, такі справи… Оля – моя наречена. І як я мав вчинити?
- Оля… хто? – ковтнув повітря Сашко.
- Наречена. А я – ваш новий класний керівник. Відзавтра викладатиму математику, - Акіра Хімаварі вдоволено зітхнув і широко-широко посміхнувся, - правда, вдале вийшло Перше квітня?

April 2014

S M T W T F S
  123 45
6 7 8 910 1112
1314 1516171819
20212223242526
27282930   

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:16 am
Powered by Dreamwidth Studios