fish_ua: (Default)
цілий день приходять листи зі зверненнями від різних частин гурту Гайдамаки. БезЯрмольна частина закликає не вірити в те, що Гайдамаки - це Ярмола і якісь нові люди. Ярмола пише, що безЯрмольну частину цікавить тільки право на назву і гроші. Все це абсолютно зрозуміло, але безглуздо. Факт розпаду групи слухачі усвідомили, цього досить. Тепер слухачі самі собі послухають і вирішать, хто насправді в тій групі давав жару - вокаліст чи решта. І ніхто їх не переконає. Зі свого боку бажаю Гайдамакам розпастися так, як свого часу Океан Ельзи. З одної пристойної групи вийшло три: дві пристойних і одна геніальна (це я про естетиків, конєшно)
fish_ua: (Default)
О ці чудові дні, поїздки, розмови з дивними чуваками, що ходять в косусі і грають на старовинному японському інструменті басусі, а потім болісний процес написання про них: не так, не так, не так... ну отепер нарешті щось схоже на так.

хочу реанімувати UAMusic

Не думаю, що хтось із вас пам"ятає, що воно за річ, а чи взагалі надибував це чудо ранньої української музичної журналістики, але я любила цей проект і я дуже хочу його десь покласти в мережі, нехай навіть у стані завмерлого 5 років тому сайту.
fish_ua: (Default)
Шукала тут деяку музичку, натрапила на оце і згадала ті часи, коли була музичним журналістом. Йолкі, але й кумедні ж я статті писала... Сама перечитую і ржу:

 Гурт "Бавовна"…
 - Ви хочете почути бас-гітару? Ви хочете почути бас-гітару? – А ще більше хоче почути бас-гітару наш бас-гітарист!
 

І, поки група поспіхом визвучувалася, Архипчук перерахував усіх
спонсорів, кожен з яких, за його словами, теж спрагло жадав почути бас-гітару Бавовни…
fish_ua: (краля)
Слухаю концертик, який Миколян запостив, там він із Лазуткіним (судячи з голосу, на відео не поймеш хто) співає оті свої блюзи, дівки вірші читають... оцей: http://mykolan.livejournal.com/674918.html
Я вже казала, що музика надто часто робить мене безшкірою, як мильний поршок, ненадовго здирає якусь захисну плівку, яка стабілізує в житті.
Згадала Ірпінь, коли ті самі пісні слухала. Чось сумно трохи стало. Це місце, де мені по-справжньому добре, як більше ніде. І це товариство, з яким мені по-справжньому добре. Але однаково я не чуюся там стопроцентно своєю. От слухала, як знайомі відтоді дівчинка із Сум читає вірші, так просто і гарно, і подумала, що я би зараз, мабуть, нізащо так не зуміла. Часом хочеться бути в тому сучому дискурсі... всіма печінками. Просто якщо серед цих людей я не стопроцентно своя, то де ж іще? є таке місце?
А замість цього "на кожен день" є Дарудар. і там я точно не своя, дарма, що викликаю до себе куди більше уваги і, мабуть, симпатії теж.

А є ж іще такі дискурси-контексти, з яких із часом не те що випадаєш, а тобою вибльовує. взяти хоч закулісся універівського студклубу. взяти хоч авторську пісню такого штибу, як тут, в Запоріжжі. Зараз мене пересмикує від усякого такого "как здорово, что всє ми здєсь". і хто його знає, котрий із контекстів мені отак переміниться через кілька років?
fish_ua: (Default)
От за що ще люблю Хаммерманів - як би далеко не відбувався концерт, а свою часточку задоволення все одно отримаєш. Хоча б із фотографій.

http://alik-zubr.livejournal.com/129496.html
fish_ua: (Default)
Отже, на Флер потрапила. Я люблю їх, але не такою фанатською любов"ю, тому наговорю зараз купу речей, яких справжнім фанам краще не бачити, щоб не ятрити душу.
Мінуси:
1(50-хвилинна затримка. ненавиджу ці... навіть не понти, а типові ігри. всі гастрольні групи, на які я ходила, так робили: затримували концерт на годину, потім ще ця розвага: ну ми тіпа пішли, але ви там пошуміть, потупотіть, тоді ми ше заспіваємо.
Це нагадує дитсадківську розвагу перед дитячими виставами: а скільки у нас хлопчиків? - уу! не чую! - ууу!, - а скільки дівчаток? - ааа! а кого більше?
ну ми ж дорослі люди, скільки можна прокатувати одну й ту саму фішку? Краще вже взагалі бути мінімалістами і не робити навіть цього. просто музика - це буде окей.
2(я сприймала готів як великих естетів. і візуальна складова виявилася дещо розхлябаною. Нє, я не кажу, що вони мали би всі вийти у чорних капюшонах, але група виглядала такою різношерстою, аж занадто... скрипалька у чорному балахоні, вокалістки у концертних сукнях, гітарист на задньому плані у вилинялій футболці і джинсах... нє, це все має право на життя, але вкупі виглядає дивно. А ще дивніша була сценічна поведінка - 70 відсотків групи стояли смирненько, 20 відчайдушно стрибали на задньому плані, ще 10 дрімали і час від часу починали робити якісь красиві рух руками. Уже б домовилися шолі. Вухо чує зіграний гурт, а око бачить людей, які тільки сьогодні випадково зустрілися.
3(вони зіграли дуже багато хороших пісень, але вмудрилися прокатати мене з УСІМА моїми улюбленими.
4(а вокалістки такі несміливі, виявляється... Войнаровська один раз звернулася до публіки, пискнула, як мишка, засоромилася і сховалася за пульт. І чого можна боятися, якщо пишеш гарні пісні?

Плюси:
1)Звучало це все-таки дуже гарно. Деякі незнайомі речі з новіших альбомів хочеться послухати ще раз. Всі інструменти було добре чути, і це так приємно - бачити і розуміти, з чого утворюється цілісна композиція, як створюється емоція.
2)Було не нудно. Годинна затримка дуже мені нашкодила - безповоротно пішла остання маршрутка, я мала клопіт де і як ночувати. В більшості випадків я би просто пішла раніше. Але не хотілося.
3)Кльові і небанальні тексти. Красивий голос. Спрощена у порівнянні з записом музика, але не настільки вже. І що ще треба?
А бандурист у них, схоже, виконує роль арфи)))))) та нічого, справляється. ще й виглядає так екзотично, що всі шаленіли.
4)Дуже лагідний звукореж. Зігнав нас із задніх рядів, які збирався затуляти своєю широкою спиною і розсадив у нерозкуплених перших рядах)))) До речі, у нього винятково гарна російська. Таку красиву російську вимову я чую раз на 3-4 роки.
5)Звучало краще, ніж на деяких концертних відео, які можна знайти в ютубі. всі були як мінімум незастуджені)
fish_ua: (Default)
а 28-го я іду на Fleur.
І цим завершу список українських гуртів які ще не чула наживо, а хотіла би.
fish_ua: (Default)
А добре, що частину майданчиків лишили в безкоштовному секторі. Там було так прикольно, що я час від часу мусила собі нагадувати: у тебе квиток є, чого ти ззовні товчешся? Так перший день майже весь зовні і протовклася. Кобзарський слем бачила. Ну це так, замануха, старші кобзарі робили все як завжди, молодші, як годиться, експериментували зі світовою рок-класикою у бандурному виконанні (чомусь це всім здається дуже смішним, ну але й мені часом усміхалося) і з народними піснями. Перемогли чомусь оті двоє з СТБ-шного шоу про таланти. Таке собі торжество маскульту. Респект хлопцеві у чорній вишиванці, що виконував спочатку Троіцу - оту саму пісню, що я колись вам кліп кидала, а потім власну інструменталку.
Звісно, Компаніченка теж окремо послухала. Він знову спізнився добряче. Викапаний Ющенко: і дітей багато, і спізнюється скрізь, іще й зі слухачами завжди говорить, як вчитель з учнями-неслухами. Може ці штуки якось пов"язані? Цього разу у нього був Артефакт - ксерокопії старовинних нот.
Співав і грав як завжди - божественно.
Ще слухала кримських татар, Мустафу. За кримськими татарами потім пішла на танцмайданчик. Дарма я то зробила: за годину до того підвернула ногу, танцюючи біля сцени під Лаврою. Ну чого вони таких запальних дядьків поставили в такому місці, де танцювати можна тільки на траві? Зачепилася і от, досі шкутильгаю.
Дядьки - то українці чи поляки були? Дід-скрипаль у них такий характерний, ветхий-ветхий, ледве слова міг вимовляти, але скрипку тримав - дай Боже!
Дощ зустріла на танцювальній сцені. Спочатку танцівники ховалися - хе-хе - під вишенькою, а коли зрозуміли марність такого сховку, декілька повибігало на майданчик і ушкварили такої! Ще й хлопець із бубном вискочив шаманити, після чого почалося вже щось нереальне, рвучкі струмені води шмагають, град почався, вода тече... Отоді я зрозуміла значення пісні "хай несе мне ріка". Було би гірше взуття - і таки-так, ріка б понесла)
Але організатори молодці, зробили все, що могли, шукали бодай одну колонку справну, мікрофона не знайшли. Я пішла на літературну сцену, трохи дослухала іронічних поетів, потім змоталася по тістечка, обіцяні Захарченкам, а на головній тим часом таки заспівали, усіх, хто вижив, запросили у партер і свято продовжилося. Тож нехай ті, хто втік і шкодує змарнованих грошей, нарікають на свою несміливість.
Я головної сцени не почула, але в принципі для мене і раніше головним святом були маленькі майданчики.
А, ще торік обіцяла собі взяти участь у майстер-класах, то цього разу повчилася українській каліграфії - скоропису. Загостреною паличкою писати, виявляється, дуже зручно. А я в дитинстві вправлялася з пір"їнами і ягодою вишні, що слугувала за каламар.
Ходу за збереження назви вулиці провтикала. Шкодую.
Купила для декого манюню, але дуже симпатичну тваринку на букву Ж.
fish_ua: (Default)
Ходила на Перлини Сезону. Правильно я зробила, що покинула писати про музику. Не те що ніц нового, просто капець, унилоє говно. Навіть минулого разу, позаторік було якось цікавіше.

Якось фестивалі переформатувалися з тих часів. З"явилася система роз"їздів по фестивалях по всій країні, раніше нарід якось бавився у своєму місті, а по чужих їздили тільки журналісти. Тепер тільки дай відмашку: на Мазепу хто їде? На Шешори? На Махнофест? Вся стрічка гуде. Стало більше таких фестів, де нарід бавиться, де всіх розважають вже більш-менш знані запрошені гурти і менше суто конкурсних, де відкриваєш для себе щось свіженьке. Ну от Дубно ще й досі в такому форматі залишається. А загалом фестивалі стали більше для слухачів, ніж для гуртів. Відчуття таке, що для музикантів трамвайчик вже от-от рушить. Молодшим доведеться невідомо як довго чекати наступного. А може вже рушив? І не визначиш, бо за останній рік крім отої кумедної пари тележурналістів достойного свіжака так і не трапилося на очі.
fish_ua: (Default)
Дорога на Срібну Підкову і назад. Їхали разом з музикантами - Лісевичем та Oranjeez. Останні виявилися повним ораншизом і в якості попутників це прєлість.
Фоти [livejournal.com profile] martinkadp. Дріма, прийди забери решту!

не хочу вас засмучувати, але під катом хедкраби )
fish_ua: (Default)
Все-таки нам здорово пощастило, що ми не музиканти. Бо постконкурсне закулісся, на якому типу мають обговорюватися номінації й переможці - це фантастично. Хоча Срібна Підкова в цьому плані унікальна. на решті бардівських і полубардівських фестиках збиралися собі конкурсанти і на голову забували, що вони поети, музиканти, українці... Співали хором російську попсу, чого я їм ніколи не прощу.

Але цього дня все було як слід. Свідчу: Срібна Підкова - єдиний правильний фестиваль співаної поезії.

чимдалі цікавіше )
fish_ua: (Default)
на прохання одного з учасників давнього фестивалю тоді-ще-класної української авторської пісні Срібна Підкова деякі матеріали з цього фесту були оцифровані і викладені для нього в мережі.
Всім, кого це також може зацікавити - ловіть лінк
http://infostore.org/info/818464

Вміст папки: Павло Нечитайло, Славко Міщенко, Дмитро Гуцало, - спєцом для дівчаток - Дмитро Тодорюк, той що тепер москалює в "Авіаторі", а колись гарні пісні робив...
і багато інших вартих уваги чуваків.
fish_ua: (Default)
черговий матеріал для UAMusic - рецензія на останній диск Фактично Самих
http://www.uamusic.org.ua/ua/p-article.php?item=218
fish_ua: (Default)
Кілька місяців тому а саме 12 січня я зробила тест "Хто ви з українських музикантів". Сьогодні бавтеся його другою частиною - для дівчаток.
Оце Ви задали нам задачку! Ви схожі на одну нашу знайому співачку. Ви – Катя Chilly

Півні


Не співайте, півні,
Ще ж бо я не спала,
Ще свойому роду
Правди не сказала

Всю ніч розмишляла
Про зірку, що впала.

І вітер не віє,
Листу не колише,
Що брат до сестиці
Та й листоньки пише.
Пройти тест
fish_ua: (Default)
Фрагмент стіни
223,15 КБ

Деякий час я помилково вважала себе такою, яка не колекціонує нічого, не має сантименту до всяких м"яких іграшок і сувенірчиків. Але ось такі штуки... Ними я обвішала великий клапоть своєї хати і обвішуватиму й надалі. Я привожу їх з концертів і фестивалів, неодмінно випрошую у музикантів... Ці штуки направду пояснюють, хто я є. Часом і мені самій.
Я ЗБИРАЮ їх - афішки, бейджики, квитки та іншу поліграфію, пов"язану з життєдіяльністю української музики.
ps. До речі, цікаво, яку максимальну кількість артефактів ви тут впізнаєте?
fish_ua: (Default)
Вже пару разів бачила таку цяцьку. Тепер і собі зроблю.

Правила гри такі: береш свій улюблений вінамп, розкручуєш все, що в ньому накидано і в кожній з перших 20 пісень вибираєш рядок, який тебе найбільше пре.
І всі твої френди мають розвагу вгадувати, де шо і де чиє.

Посилаючись на специфіку свого журналу, вводжу додаткове правило: якщо ви музикант і побачили тут рядки власної пісні, дайте вгадати комусь іншому :) Те ж саме стосується продюсерів!

1. Дали смоку та й оброку щонеділі по людині... ([livejournal.com profile] martinkadp)

2. З очниці в мене цвіте ромен... ([livejournal.com profile] prema_da)

3 Камни в моих руках, камни держащие мир - это не одно и то же... ([livejournal.com profile] svynia)

4 Закрий фіранки, щоби ніч не заходила...

5 Станеш посівать, залиш мені зерня, Я в долоні заховаю їх і поливатиму ростки... ([livejournal.com profile] svynia)

6 Я цього не побачу як листочки слідів опадуть із гілляччя стежок... ([livejournal.com profile] prema_da)

7 I can understand what you're thinking of I can see the pain that you're frightened of... ([livejournal.com profile] martinkadp)

8 З двадцять другої весни я закину свої принципи, це буває рідко... ([livejournal.com profile] oles_barlig)

9 Ти виходячи мене вимкнув... ([livejournal.com profile] prema_da)

10 І летять супермени, І руйнують всім плани... ([livejournal.com profile] svynia)

11 Я тебя звала, я была в огне, Но тогда твой холод был нужен мне... ([livejournal.com profile] roman_sharp)

12 А я її вклав на фундамент Як пам"ятник жертвам війни... ([livejournal.com profile] svynia)

13 Мені холодно в твоїх долонях, Я тремчу у твоїх обіймах... ([livejournal.com profile] martinkadp)

14 Миші мої, миші, я вас не залишу... ([livejournal.com profile] svynia)

15 Ти не бався, це не діє... ([livejournal.com profile] martinkadp)

16 Вдягнувши на кошлаті плечі хутро неба синє колишеться шофер у темній лімузині ([livejournal.com profile] svynia)

17 Була та дівка з кам"яним подолом... ([livejournal.com profile] svynia)

18 А Гагаріна похітілі інопланєтянє! ([livejournal.com profile] prema_da)

19 Была протухшая Танюшка из бочки выброшена прочь

20 Поки звикнеш, поки виростеш... ([livejournal.com profile] martinkadp)

ps звісно, без жодних гуглів!


Гру завершено. Не вгадали: 4. Фліт "Ореста вбили" і 19 Івасі "Песня о селедке Тане"

April 2014

S M T W T F S
  123 45
6 7 8 910 1112
1314 1516171819
20212223242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:07 am
Powered by Dreamwidth Studios