Дивно, а мені та деструкція почала помічатись іно тепер, коли стала бачити Харків рідко. Дуже люблю ходити ранковим Харковом, коли холодно, нікого нема, і руйнація так і пре з усього. А в Запоріжжі я дуже давно була востаннє, хоч у мене там і живе брат двоюрідний. Ваше місто мені запам"яталося просто сонячним. Що стосується зелені, то я би не сказала, що у нас (тобто, у них) її аж так мало... Це дивлячись, якими районами ходити. Хоча, в принципі, все вірно... у харкові і вірші степові, і свідомість степова, і менталітет степовий.
А такі дивні будинки, про які ти писала, вони і в Києві є, і у Львові і... та майже всюди.
Продовжую вивчати вашу поезію та ваших поетів. Ну от Ганошенко мені завжди імпонував... Лізу читати далі.