(no subject)

8 Отже, та чому я зупинилася... Сліва-фест пункт вісім.

9. Фестиваль - це було як відмотати трошки часу назад - десь місяців на 5. Срібна Підкова, Форум Книговидавців... Ті самі люди. Коли вже міркуєш отак: "Ех, давно я не слухав Скибу. А Андрусяка? Ой, Андрусяка взагалі давно..."

10. Коли слухаєш двотисячників, такого враження не складається. Бо їх, здається, слухаєш безперервно. Цього року в моєму особистому хіт-параді лідер Коробчук. Під час слівафестівського виступу трохи приофігіла, коли почула у його вірші про "кобіт-ерго-сум". Коробчук не в курсі, але львівська смітчатівська туса мене пам"ятає під цим прізвиськом!
Ех... отак... шкода розлучатися з минулими фішками. А Андрусяк переклав Їжачка в тумані. Добре переклав, краще, ніж я, я бачила.

11. Київський інститут реклами... Там оце все проходило. Якщо гордість інституту - ті дизайнерські роботи, що висять у них на стінах у коридорі - то це поганий інститут. Наша запорізька "Машинка" колись робила виставку своєї групи студентів-дизайнерів - стократ крутіше.

12. Ні фіга собі заматєрєлі Самі Свої! Така модна група стала. Я не без гордості Ладі шепнула "я їм сайт робила". А Пропала грамота не сподобалася. У них такі кльові пісні були, а на цьому концерті все прозвучало як чорті-шо. Ні разу серце не ворухнулося. З "Лежиш во гробі" якийсь танцювальний ремікс зробили. Бе-е.
А Тетраколор дуже-дуже прикольні. Я під них з усіма танцювала.

Сліва-фест перекладається так: Сліва - круто!