![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Запитання
продовжую відстежувати всі дискусії.
тенденція і без підрахунків виявилася прогнозованою: група прихильників сепаратизму не така велика, але є, десь на 70% вона складається з мешканців західних міст, ще відсотків 25 - кияни і зовсім мало, одиниці - зі сходу. Перші і другі малюють досить романтичну картину щасливої, європейської України. Навіть я замилувалася...
Але от що...
Хотіла б я запитати вас, друзі з означеної групи, одну трохи несподівану штуку. А кого б ви вибрали президентом, якби раптом просто сьогодні ваше бажання здійснилося? Такого, щоб справді щаслива, справді європейська... Тільки не треба бадьорих "Андруховича в президенти", все одно він балотуватися не стане. виходьмо з того складу політиків, що у нас є зараз.
справді, не думаєте ж ви, що вибрати нормального керівника для маленької держави легше?
а я, нарешті, зрозумію, на кого орієнтуватися на майбутніх виборах, бо зараз це для мене неочевидно. Ну, Тимошенко, імовірно, але це надто далеко від моїх уявлень про те, чого справді хочеться.
тенденція і без підрахунків виявилася прогнозованою: група прихильників сепаратизму не така велика, але є, десь на 70% вона складається з мешканців західних міст, ще відсотків 25 - кияни і зовсім мало, одиниці - зі сходу. Перші і другі малюють досить романтичну картину щасливої, європейської України. Навіть я замилувалася...
Але от що...
Хотіла б я запитати вас, друзі з означеної групи, одну трохи несподівану штуку. А кого б ви вибрали президентом, якби раптом просто сьогодні ваше бажання здійснилося? Такого, щоб справді щаслива, справді європейська... Тільки не треба бадьорих "Андруховича в президенти", все одно він балотуватися не стане. виходьмо з того складу політиків, що у нас є зараз.
справді, не думаєте ж ви, що вибрати нормального керівника для маленької держави легше?
а я, нарешті, зрозумію, на кого орієнтуватися на майбутніх виборах, бо зараз це для мене неочевидно. Ну, Тимошенко, імовірно, але це надто далеко від моїх уявлень про те, чого справді хочеться.
no subject
no subject
no subject
no subject
Я не сепаратист, звісно, але, якщо буде стояти питання "відрізати гангренозну кінцівку чи померти разом з нею", оберу перший варіант.
no subject
no subject
no subject
Я достатньо сильно люблю Україну, щоб не хотіти бачити її "тюрмою народів". Якби в нас була нормальна проукраїнська (перш за все під "українським" я маю на увазі мову-культуру) влада, можливо, в цій "тюрмі" відбувалися би здорові процеси асиміляції/дерусифікації, які привели б радянських людей у лоно української нації. Але в нас влада, за якої ніякої дерусифікації відбуватись не буде.
А в історії про те, що книжки Ірен Роздобудько і пісні "Океану Ельзи" зроблять із мешканців міста Орджонікідзе українців, я вже, вибач, не дуже вірю. Вже стільки її, тієї української поп-культури, вже й телебачення майже все українською, і купа якісної музичної попси, а прогрес щось не надто помітний.
no subject
no subject
no subject
no subject