Запитання
продовжую відстежувати всі дискусії.
тенденція і без підрахунків виявилася прогнозованою: група прихильників сепаратизму не така велика, але є, десь на 70% вона складається з мешканців західних міст, ще відсотків 25 - кияни і зовсім мало, одиниці - зі сходу. Перші і другі малюють досить романтичну картину щасливої, європейської України. Навіть я замилувалася...
Але от що...
Хотіла б я запитати вас, друзі з означеної групи, одну трохи несподівану штуку. А кого б ви вибрали президентом, якби раптом просто сьогодні ваше бажання здійснилося? Такого, щоб справді щаслива, справді європейська... Тільки не треба бадьорих "Андруховича в президенти", все одно він балотуватися не стане. виходьмо з того складу політиків, що у нас є зараз.
справді, не думаєте ж ви, що вибрати нормального керівника для маленької держави легше?
а я, нарешті, зрозумію, на кого орієнтуватися на майбутніх виборах, бо зараз це для мене неочевидно. Ну, Тимошенко, імовірно, але це надто далеко від моїх уявлень про те, чого справді хочеться.
тенденція і без підрахунків виявилася прогнозованою: група прихильників сепаратизму не така велика, але є, десь на 70% вона складається з мешканців західних міст, ще відсотків 25 - кияни і зовсім мало, одиниці - зі сходу. Перші і другі малюють досить романтичну картину щасливої, європейської України. Навіть я замилувалася...
Але от що...
Хотіла б я запитати вас, друзі з означеної групи, одну трохи несподівану штуку. А кого б ви вибрали президентом, якби раптом просто сьогодні ваше бажання здійснилося? Такого, щоб справді щаслива, справді європейська... Тільки не треба бадьорих "Андруховича в президенти", все одно він балотуватися не стане. виходьмо з того складу політиків, що у нас є зараз.
справді, не думаєте ж ви, що вибрати нормального керівника для маленької держави легше?
а я, нарешті, зрозумію, на кого орієнтуватися на майбутніх виборах, бо зараз це для мене неочевидно. Ну, Тимошенко, імовірно, але це надто далеко від моїх уявлень про те, чого справді хочеться.
no subject
Я достатньо сильно люблю Україну, щоб не хотіти бачити її "тюрмою народів". Якби в нас була нормальна проукраїнська (перш за все під "українським" я маю на увазі мову-культуру) влада, можливо, в цій "тюрмі" відбувалися би здорові процеси асиміляції/дерусифікації, які привели б радянських людей у лоно української нації. Але в нас влада, за якої ніякої дерусифікації відбуватись не буде.
А в історії про те, що книжки Ірен Роздобудько і пісні "Океану Ельзи" зроблять із мешканців міста Орджонікідзе українців, я вже, вибач, не дуже вірю. Вже стільки її, тієї української поп-культури, вже й телебачення майже все українською, і купа якісної музичної попси, а прогрес щось не надто помітний.
no subject
no subject
no subject
no subject