![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Оленка на своєму блозі в Укрправді процитувала мій віршик про Андруховича, Майдан і розчарування. Оцей http://litclub.org.ua/texts/show/3133/
нарід там жваво обговорює, чи варте зватися поезією те що складається з випадкових слів і вобше не в риму.
Оленка злякалася, що вони мене обіжатимуть і прибрала посилання на сюди. А дарма. я б ще почитала.
А я думаю: смисл вірша жиш такий елементарно простий... Розчаровуються тільки ті, хто сидить як немовлятко і чекає, що світ його розважатиме. А не про Майдан і не про Андруховича. А вони все про Андруховича, про Майдан, про рими...
нарід там жваво обговорює, чи варте зватися поезією те що складається з випадкових слів і вобше не в риму.
Оленка злякалася, що вони мене обіжатимуть і прибрала посилання на сюди. А дарма. я б ще почитала.
А я думаю: смисл вірша жиш такий елементарно простий... Розчаровуються тільки ті, хто сидить як немовлятко і чекає, що світ його розважатиме. А не про Майдан і не про Андруховича. А вони все про Андруховича, про Майдан, про рими...
no subject
no subject
Чувство юмора, как и чувство слова, как и чувство иронической поэзии - некий дар.Его может и не быть...
Будь моя воля, я бы этот Ваш стих распространила по всему украинскому интернету. Чтоб это
слово - "розчарування" - потеряло б уже в конце концов свой сакральный смысл. Простите, что пишу на русском: мой украинский разговорный неважнецкий, да и комп. так настроен - объясняю не столько Вам (мы не первый день знакомы :), сколько другим, кто зайдёт к Вам и может быть раздражён моим невежеством.
no subject
no subject