fish_ua: (Default)
fish_ua ([personal profile] fish_ua) wrote2005-07-21 02:27 pm

(no subject)

Вдруге за короткий час чую фразу "я вчора викурив (ла) пачку сигарет!". Тобто, спочатку людина розповідає, яка трабла в житті сталася, а потім: "я вчора..." Це звучить як спосіб сигналізувати, як людині тяжко від якоїсь проблеми. Я не знаю, наскільки допомагає тютюн позбутися депресії, але то мені дуже виглядає на ритуал. Тобто, я думаю, людина викурює пачку цигарок не тому, що вони їй допомагають, вона таким чином намагається підказати оточуючим: мені кепсько, мені потрібна підтримка.

При тому, обидві особи, які мені розповідали про свої викурені пачки, досі не були помічені в пристрасті до куріння. Що тільки підтверджує мої думки...

Другій дівчинці порекомендувала для релаксу пити зелений чай. неодмінно дуже гарячий. Вчора заходила до неї. Зелений чай на робочому місці дійсно з"явився і мене навіть намагалися ним пригостити :)

І от я думаю: чому для того, щоб сказати "мені потрібна підтримка, рятуйте!" обов"язково потрібно якесь опосередкування? Здається, так просто - чітко скажи, чого ти хочеш. Не можеш чи не вмієш сказати - походи з сумним виглядом. А тут виявляється, що навіть цього не вистачає. Щоб привернути увагу, неодмінно треба якісь дурниці робити...



Зрештою, усяке буває...
От більшість людей засуджують демонстративну суїцидальну поведінку. В цьому дійсно є щось неприємне. Тим паче, серед таких трапляються не тільки люди, які не вміють просто сказати "мені зле, зробіть щось, я сам не виплутаюсь", але й дріб"язкові шантажисти. Але я кажу: волію мати справу з такими, аніж з героєм, який нічого нікому не скаже. а піде й зробить.

[identity profile] fish-ua.livejournal.com 2005-07-22 12:03 am (UTC)(link)
я б не сказала, що людям дійсно пох... Мене якось "рятували". Тоді поганий рік був - у мене страшний депресняк тривав майже рік. Правда, мені нічо самій не довелося робити - я просто була неуважна і мало не потрапила під машину. Ну тобто потрапила, але вона повільно рухалася і вчасно зупинилась, тіки трошки протягла. Просто я не помітила, що вона їде, а не стоїть. Отоді двоє дівчат, до яких я набивалася у подруги, щоб якось розвіяти, потягли мене на якісь баскетбольні змагання. Я до спорту байдужа, але пішла аби лиш бути серед людей. Досі їм за то вдячна, з того моменту життя стрімко пішло на лад.
Тепер от знаю один зі способів, як можна допомогти депресивному.

[identity profile] sunny-dp.livejournal.com 2005-07-22 06:12 am (UTC)(link)
угу, надо в люди идти.
Отвлекаться, в общем.
Иногда один разговор ТАК спасает..