Entry tags:
вірмени, голодомор, економіка як не найважливіше
Зараз на літклубі згадували вірменську спільноту (вона дуже велика в Запорізькій області, кажуть, хоча я не помічала) Анна згадала про їхню здатнісь моментально консолідуватися і нападати, якщо когось образять. В цей момент я напряглася, бо ця розмова могла вийти на якесь шовіністичне русло, а я цього страх не люблю. І тому задала питання, яке в той момент прозвучало просто щоб звернути розмову з небезпечного русла, а виявилося справді для мене хвилюючим. Я це зрозуміла, щойно вимовила:
- А чому вони так можуть, а ми так не можемо? Ну, щоб прізвища на -ко чи ще чогось такого було достатньо, щоб всі з тобою стали заодно. коли шо - захистили. Як вірмени.
Це вилилося в довгу дискусію. Ми говорили про те й інше, чому голодомор є об"єднавчою ідеєю для всіх присутніх (бабусі, дідусі всі ж місцеві) і не є нею в державному розумінні навіть для присутніх. Про те чи можна ображатися на західняка, який переймається голодомором дужче за тебе: "не мацай, це моя могила!!!!". Про те, що у вірмен теж купа різних діалектів, але однаково вони один за всіх і всі за одного.
І хоч дискусія на емоції не вийшла, текла собі мирно, однаково ми сперечалися. Вірмени б мабуть не сперечалися.
це дивно і дико, але і досі я не певна, що економіка, соціальна політика, прості штуки, які можна помацати, людям важливіші за ідею. Все суперечить цьому. Де ж важливіші, коли передпенсійна залізничниця Оля із сумом каже, що як її змусять до 60 допрацьовувати, вона загнеться, але варто їй згадати документи, які їй довелося заповнювати українською, вона спалахує пристрасною ненавистю за шкалою Ріхтера не знаю на скільки балів! Здавалося б, перше змушує її виживати, друге - ну, незручність банальна. Але судячи з сили її емоцій, друге їй важливіше.
Мені важко зрозуміти, як працюють ці терези.
Здається, так і американець того Клінтона, який кохався із секретаркою ненавидить дужче, ніж Буша, який приніс у країну тероризм і запустив багато серйозних проблем.
- А чому вони так можуть, а ми так не можемо? Ну, щоб прізвища на -ко чи ще чогось такого було достатньо, щоб всі з тобою стали заодно. коли шо - захистили. Як вірмени.
Це вилилося в довгу дискусію. Ми говорили про те й інше, чому голодомор є об"єднавчою ідеєю для всіх присутніх (бабусі, дідусі всі ж місцеві) і не є нею в державному розумінні навіть для присутніх. Про те чи можна ображатися на західняка, який переймається голодомором дужче за тебе: "не мацай, це моя могила!!!!". Про те, що у вірмен теж купа різних діалектів, але однаково вони один за всіх і всі за одного.
І хоч дискусія на емоції не вийшла, текла собі мирно, однаково ми сперечалися. Вірмени б мабуть не сперечалися.
це дивно і дико, але і досі я не певна, що економіка, соціальна політика, прості штуки, які можна помацати, людям важливіші за ідею. Все суперечить цьому. Де ж важливіші, коли передпенсійна залізничниця Оля із сумом каже, що як її змусять до 60 допрацьовувати, вона загнеться, але варто їй згадати документи, які їй довелося заповнювати українською, вона спалахує пристрасною ненавистю за шкалою Ріхтера не знаю на скільки балів! Здавалося б, перше змушує її виживати, друге - ну, незручність банальна. Але судячи з сили її емоцій, друге їй важливіше.
Мені важко зрозуміти, як працюють ці терези.
Здається, так і американець того Клінтона, який кохався із секретаркою ненавидить дужче, ніж Буша, який приніс у країну тероризм і запустив багато серйозних проблем.
no subject
Але Ви не маєте права казати мені, якій прабабуся і бабуся розказували про зїденого собаку і односельців, що приходили забирати корів і казали: "Йди у колхоз і ми тобі їх повернемо, а не підеш, так здохнеш і ти і твої діти", що я маю якісь неправильні уявлення про Голодомор.
А тем більше, як це зробила колись інша людина у іншому місці, поблажливо називати моїх загиблих родичів "неукраїнськими щєпками, яки летіли, коли рубали укріїнський народ"...
no subject
> я вам нічого з цього приводу не сказав, а ви вже мене чомусь застерігаєте.
не пригадую, аби я з вами цю тему десь обговорював чи збирався дискутувати.
я цілком поділяю думку професійних українських істориків, на цю тему написано багато і свідчень теж є багато.
я ніде не говорив, що життя вашого родича менш цінне аніж життя етнічного русина.
просто, мої родичі у ті часи жили гірських селах в межах нинішніх Закарпатської, Франківської і Чернівецької обл, також ще були на Пряшівщині, один дідо звідтам був родом, їх це не зачіпило.
вони теж часом страждали від голоду, їздили на заробітки всюди від весни аж до осені, в найми за борошно на сільськогосподарських роботах у багатих багатоземельних газдів, на промисел в Борислав, навіть в Америку з поверненням додому, такі теж тоді були.
голодні роки в гірських селах взагалі траплялись частіше ніж ситі, але просто голод від нестачі харчів і голодомор -- дуже різні речі.
на цьому вибачайте, ця тема закрита, тема посту була інша, за даною темою я уже написав свою репліку.
no subject
Це Ви вибачайте, бо не я Вас зачепила. Ви могли спокійнісінько собі пройти повз мій комент. І не було б ніяких образ.
no subject
no subject
И кроме того, человек, "верящий историкам" меня тоже мог бы напрячь... Уж лучше в НЛО, честно...
no subject
no subject
no subject
no subject
А если кто-то не хочет разводить антимонии, то пошто тогда отвечает на комментарий, к нему отношения не имеющий... Я когда так делаю - так точно знаю - нарываюсь на холивар, из которого либо со щитом, либо на щите:)