![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
вірмени, голодомор, економіка як не найважливіше
Зараз на літклубі згадували вірменську спільноту (вона дуже велика в Запорізькій області, кажуть, хоча я не помічала) Анна згадала про їхню здатнісь моментально консолідуватися і нападати, якщо когось образять. В цей момент я напряглася, бо ця розмова могла вийти на якесь шовіністичне русло, а я цього страх не люблю. І тому задала питання, яке в той момент прозвучало просто щоб звернути розмову з небезпечного русла, а виявилося справді для мене хвилюючим. Я це зрозуміла, щойно вимовила:
- А чому вони так можуть, а ми так не можемо? Ну, щоб прізвища на -ко чи ще чогось такого було достатньо, щоб всі з тобою стали заодно. коли шо - захистили. Як вірмени.
Це вилилося в довгу дискусію. Ми говорили про те й інше, чому голодомор є об"єднавчою ідеєю для всіх присутніх (бабусі, дідусі всі ж місцеві) і не є нею в державному розумінні навіть для присутніх. Про те чи можна ображатися на західняка, який переймається голодомором дужче за тебе: "не мацай, це моя могила!!!!". Про те, що у вірмен теж купа різних діалектів, але однаково вони один за всіх і всі за одного.
І хоч дискусія на емоції не вийшла, текла собі мирно, однаково ми сперечалися. Вірмени б мабуть не сперечалися.
це дивно і дико, але і досі я не певна, що економіка, соціальна політика, прості штуки, які можна помацати, людям важливіші за ідею. Все суперечить цьому. Де ж важливіші, коли передпенсійна залізничниця Оля із сумом каже, що як її змусять до 60 допрацьовувати, вона загнеться, але варто їй згадати документи, які їй довелося заповнювати українською, вона спалахує пристрасною ненавистю за шкалою Ріхтера не знаю на скільки балів! Здавалося б, перше змушує її виживати, друге - ну, незручність банальна. Але судячи з сили її емоцій, друге їй важливіше.
Мені важко зрозуміти, як працюють ці терези.
Здається, так і американець того Клінтона, який кохався із секретаркою ненавидить дужче, ніж Буша, який приніс у країну тероризм і запустив багато серйозних проблем.
- А чому вони так можуть, а ми так не можемо? Ну, щоб прізвища на -ко чи ще чогось такого було достатньо, щоб всі з тобою стали заодно. коли шо - захистили. Як вірмени.
Це вилилося в довгу дискусію. Ми говорили про те й інше, чому голодомор є об"єднавчою ідеєю для всіх присутніх (бабусі, дідусі всі ж місцеві) і не є нею в державному розумінні навіть для присутніх. Про те чи можна ображатися на західняка, який переймається голодомором дужче за тебе: "не мацай, це моя могила!!!!". Про те, що у вірмен теж купа різних діалектів, але однаково вони один за всіх і всі за одного.
І хоч дискусія на емоції не вийшла, текла собі мирно, однаково ми сперечалися. Вірмени б мабуть не сперечалися.
це дивно і дико, але і досі я не певна, що економіка, соціальна політика, прості штуки, які можна помацати, людям важливіші за ідею. Все суперечить цьому. Де ж важливіші, коли передпенсійна залізничниця Оля із сумом каже, що як її змусять до 60 допрацьовувати, вона загнеться, але варто їй згадати документи, які їй довелося заповнювати українською, вона спалахує пристрасною ненавистю за шкалою Ріхтера не знаю на скільки балів! Здавалося б, перше змушує її виживати, друге - ну, незручність банальна. Але судячи з сили її емоцій, друге їй важливіше.
Мені важко зрозуміти, як працюють ці терези.
Здається, так і американець того Клінтона, який кохався із секретаркою ненавидить дужче, ніж Буша, який приніс у країну тероризм і запустив багато серйозних проблем.
no subject
«...Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется в Киевской и Днепропетровской) около 50-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП(б) и требованиями райкомов и вот долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужества пойти в нужный момент против течения, не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь - не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина. Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также в виду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да не мало) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец - прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не видит этих опасностей...
...Поставить себе целью превратить Украину в кратчайший срок в настоящую крепость СССР; в действительно образцовую республику. Денег на это не жалеть. Без этих и подобных им мероприятий (хозяйственное и политическое укрепление Украины, в первую очередь – ее приграничных районов и т. п.), повторяю – мы можем потерять Украину».
no subject
no subject
no subject
ng.ru › ever/2000-11-30/15_stalin.html
no subject
no subject