(no subject)
Nov. 29th, 2004 11:34 amВісті з Запоріжжя.
Сьогодні була хода проспектом і потім молебен біля пам"ятника жертвам голодомору.
Замальовки.
Їду в тролейбусі. На бібл. Горького заходять чернички. Кондукторка підходячи до них: "Ви там помоліться за Януковича". Черничка чемно, але твердо: "За правду молимося". Кондукторка: "За Януковича!" Чернички ще більш чемно і твердо: "За правду".
З-поміж варіантів помаранчової символіки вперше побачила лопату. Велику пластикову лопату для снігу помаранчового кольору. Крута лопата.
В повулку помаранчові збираються біля могили жертвам голодомору. З одного боку групкою міліція, з іншого священик і хор. (в натовпі серед людей зі свічками стоїть і місцевий священик РУН-віри Світовит. Почувається явно суперечливо, навіть щось бурчить, але не йде, має мужність! :) )
На балкон на згуки колони вибігла доволі молода жіночка. Почала щось кричати помаранчовим, потім винесла мокрий віник і стала бризкати ним ізгори. Потім знов забігла, винесла килимки і стала витрушувати пилюку на людей. Балкон акуратно оточили, стали обличям до жіночки. І хором прокричали їй: "гань-ба! гань-ба! гань-ба!" та крутилася, махаючи килимком навсібіч, щоб усім стало пилюки, хтось крикнув, може міліцію привести, бо з балкону сміття кидати нікому не вільно. Інші намагалися вгамувати натовп: не кричіть, ну як їх зомбують, хіба ж вона винна, що того не розуміє. Ми затихли, а жіночка пішла з балкону.
В потоці машин з помаранчем бачила дві з бло-синіми стрічками. Кажуть, з ними там був якийсь інцидент. Того ще докладно не знаю.
Сьогодні була хода проспектом і потім молебен біля пам"ятника жертвам голодомору.
Замальовки.
Їду в тролейбусі. На бібл. Горького заходять чернички. Кондукторка підходячи до них: "Ви там помоліться за Януковича". Черничка чемно, але твердо: "За правду молимося". Кондукторка: "За Януковича!" Чернички ще більш чемно і твердо: "За правду".
З-поміж варіантів помаранчової символіки вперше побачила лопату. Велику пластикову лопату для снігу помаранчового кольору. Крута лопата.
В повулку помаранчові збираються біля могили жертвам голодомору. З одного боку групкою міліція, з іншого священик і хор. (в натовпі серед людей зі свічками стоїть і місцевий священик РУН-віри Світовит. Почувається явно суперечливо, навіть щось бурчить, але не йде, має мужність! :) )
На балкон на згуки колони вибігла доволі молода жіночка. Почала щось кричати помаранчовим, потім винесла мокрий віник і стала бризкати ним ізгори. Потім знов забігла, винесла килимки і стала витрушувати пилюку на людей. Балкон акуратно оточили, стали обличям до жіночки. І хором прокричали їй: "гань-ба! гань-ба! гань-ба!" та крутилася, махаючи килимком навсібіч, щоб усім стало пилюки, хтось крикнув, може міліцію привести, бо з балкону сміття кидати нікому не вільно. Інші намагалися вгамувати натовп: не кричіть, ну як їх зомбують, хіба ж вона винна, що того не розуміє. Ми затихли, а жіночка пішла з балкону.
В потоці машин з помаранчем бачила дві з бло-синіми стрічками. Кажуть, з ними там був якийсь інцидент. Того ще докладно не знаю.