коли я заходжу на роботу, доводиться купу кодів набирати. Спочатку розписавсь у вахтера і отримав ключ. потім набрав код скляної двері, відчинив. Потім відчинив коробку, набрав код лабораторії, набрав код що її відчиняє. Закрив коробку. пішов відчиняти лабораторію. (а у деяких ше й на дверях кодовий замок).
Збоку часто виглядає, що крім усього скляні двері ще й якийсь замок на фотоелементах має, бо перш як набрати код я проводжу зовнішньою стороною долоні по широкій метальовій ручці - згори вниз.
Насправді ж усе простіше: штучна волохатість пальта набирає такий заряд, що при торканні до будь-якого металевого предмету мене добряче шпиняє струмом. А на зовнішній стороні долоні то не так дошкульно, як у пальці.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif){kind=small}