Кілька кумених замальовок

***
На Рок-Екзистенції бачила Настуську Нехай - дівчину, яка опікується сайтом Кому Вниз. Вона познайомила мене з хлопцем зі своєї команди. Всього тих хлопців шестеро. Я запитую, мовляв, у вас так багато народу працює над сайтом? Хлопець: "Та ні, працює Настя, а ми - так, штатив носимо". Я: "Вшістьох штатив носите? Це як домовину!" Настуська задумливо: "Ти гот?"

***
Мартінка з кимсь розмовляє по телефону: "Я тобі записала два диски. Сподіваюся, ти розбереш, я намагалася писати розбірливо"

***
Галочка Ткачук дуже люююбить вживати де треба і де не треба звук "і" - була така мода не так авно: телефін-диктофін... крілик...
Отож, ми сидимо на презентації перекладацького проекту Скрипти-Inscriptis. Галя має подарувати дві книжечки Назарові Гончару, але досі не була з ним знайома ні очно ні книжково. Запитує мене. Я кажу, що то дууже прикольний поет, пише цікаво, але коли він говорить щось зі сцени, його слухати дуже важко, бо він вимовляє одне слово, довго думає, говорить друге і ще довше обдумує наступне. Галя, намагаючись мені допомогти, підказує:
- Тірмоз!
Пауза
- Торміз!

***
Олег Романенко, один з улюбюлених моїх новітніх авторів, образив Ніну Куріяту, заявивши їй, що він геніальний, а вона нє. Про то мені переказали спільні друзі. При зустрічі з Романенком намагаюся з"ясувати мотиви.
Олег вислуховує то з помітним здивуванням. Каже, що такого не було, не могло бути. Коли, в Ірпені? Ні, просто точно такого не могло бути.
- Галю, я ж в Ірпені п"яний не був?
- Не був. Стоп! Нє, один раз був. Точно! Саме тоді ти до них і пішов!

***
Фрази:
- Звичайно, в Києві тепліше. Ви там надихали.
- Подоляночка. Три дні не вмивалась, бо була у Львові.
- ...були Коробчуки і був ще Горобчук. Він їм не брат, він просто лисий.