Я хочу з усіма дружити

В нашому класі я хочу з усіма дружити. Ну, з усіма крім Вітьки Лапіна, з ним надружишся... З деякими я вже дружу.
З дівчатами найпростіше. Я дружу з усіма дівчатами. Їх у нас шестеро: дві Оксани, Свєта, Марина, Віра і я. З Мариною і Вірою дружити легко, бо з ними ніхто дружити не хоче. Це тому, що вони погано вчаться і багатодітні. Я ходила до Марини в гості, вона живе в гуртожитку. Це така довга хата, де кожне вікно - окрема квартира. Вони дуже маленькі, темні, там повно дрібнющих дітей, колготки в мисці мокнуть. І мама в неї негарна, якась біла, роздута і з бородавками. Гратися там неможливо. Я заходжу, забираю Марину і ми йдемо надвір. Інколи з нами виходять молодші Маринчині сестри, хоча вони такі малі, але тихі і нам не заважають. Ми часто ходимо в дитсадок на гойдалки або граємося зі сміттям, робимо з нього лялькові кімнатки.
Віра на рік старша за нас, вона другорічниця. Вона дуже добра, але грається рідко, в неї завжди якась робота. Але я двічі ходила до неї допомагати робити математику. Її бабуся намагалася за це дати мені курку в пакеті, але я не знала, що з куркою робити, і втекла.
Зі Свєтою теж дуже весело. У неї є брат, Вітя, він теж вчиться з нами. Вчителька не любить його, бо їхня мама працює в дитсадку і Вітю розбалувала. Вчителька каже. що у Віті соплі течуть і він ледь що - рюмсає. Про соплі це правда, ну і що? А гратися з ними цікаво. Ми що тільки не робили! вирізали платтячка лялькам, гралися в мозаїку, в Панаса, спеціально для Віті навіть трошечки погралися в войнушки, хоч я й не люблю. Торік найбільше ми любили гратися в клоунів. Ми по черзі стаємо клоунами - а решта - глядачі. Клоун має всіх смішити і обов"язково має зняти труси і показати глядачам задницю. Ми, щоб було смішніше, казали на задницю "це моя рука", "це моя голова", а на руку чи голову казали задниця. Зараз ми вже не граємося в такі дурні дитячі ігри, тим паче, Свєта і Вітя з мамою переїхали в інший будинок, а там найкраще гратися взагалі у схованки.
З Оксанами я б ніколи не подружилася, адже вони ходили в дитсадок і в табір, а я ні. Це коли влітку у нас була підготовча група, в школі був табір. Тоді посеред двору поставили обчищалку для ніг, як загорожу, щоб ми з ними не перемішалися. І поки ми були нульовичками, ми гралися, білали в латки круг школи, а потім вже не гралися. Оксана Минка дуже красива, у неї біляві кіски і вона часто червоніє, прямо ледь що - і червоніє! Коли після першого класу бабуся запитала, хто у нас в школі найкрасивіший, я сказала на Оксану. Тепер я знаю, що дорослі хочуть, щоб я на то відповідала не так, а щоб я стала в позу і сказала: я найкрасивіша! Тоді вони сміються. А коли я сказала, що Оксана найкрасивіша, бабуся була розчарована.
Так от. Але на початку року до нас приходили дві вчительки в мерехтливих сукнях і сказали, що в мене такий самий абсолютний слух, як у Оксани. Уявіть? А в нас же навіть піаніно дома немає! І ми тепер ходимо удвох в музичну школу. Спочатку ходили втрьох, ще й із другою Оксаною, але у тої є два брати і її батьки не можуть платити за музичну школу.
Найкраще в музичній школі - це те, що вчителька не любить поганої погоди і ледь повіє вітрець - на заняття не приходить. Тоді ми з Оксаною граємося біля музичної школи. Гратися можна довго - адже ми не можемо бути певні, що вчителька справді не прийде!
Отже, з дівчатами я дружу з усіма. З хлопцями складніше. Крім Віті я подружилася з Андрієм Біюном. Ми сиділи за одною партою - бо і я і він порівняно маленькі. Наша парта була біля вчительського столу, а це добре - бо ніг не видно. І ми тими ногами одне одного штовхали і наступали на ноги спеціально.
А ще якось було весело... ми писали одне одному записки. Андрій мені написавзаписку: "таня дура". А я йому теж: "ти сам дурак". Тоді він подумав і написав "ти обізяна". А я йому "А ти жаба". А тоді він написав "А ти пизда". Я подумала, і написала: "а ти труси". Він засопів і знов щось написав, але тут нас застукала вчителька і забрала записку. Тоді нам здорово дісталося, вона так кричала. тільки чомусь кричала на нього більше, кричала, що він такі погані слова пише, хоча мої ж слова були анічим не кращі.
Після того вона нас розсадила, але я думаю, що після того можна вважати, що ми з Андрієм подружилися, хіба ні?

(no subject)

Придумала кадри для мультфільму.
Гуртик дітей збирається йти на якусь капость. Один не хоче. Тоді головний поміж дітьми виходить наперід і каже: "Ти з ким вобщє дружиш, з нами чи з головою?"