(no subject)

Моє перше знайомство з шоу-бізнесом сталося в хаті у двоюрідної сестри Люди.
Тоді я вчилася на другому курсі і після пар мала дві години до електрички, які зазвичай просиджувала у тітчиній хаті. Часом там була Люда і вона частувала мене борщиком чи канапками, а часом нікого не було і я собі просто тихенько сиділа і читала журнали.
Того разу Люда була не сама, у неї в гостях було двоє хлопців. Хлопці навперебій залицялися до Люди і жартували. Вона повела усіх на кухню чаювати.
Я на другому курсі була особливо затюканим мурзіком і на спроби одного з хлопців пожартувати й до мене, шугнулася. Хлопці все зрозуміли правильно і більше мене не зачіпали, зосередивши увагу на хазяйці. Я скорінько випила чай і втекла в кімнату до своїх журналів. Сіла там на стілець і заглибитася в читання.
Десь за чветь в кімнаті з"явився один з хлопців і почав лаятися, бо я, виявляється, сиділа на його краватці. Люді довелося його заспокоювати.
Ввечері під час перегляду новин я його впізнала. То був спортивний коментатор з місцевого телеканалу Валентин Пересипкін.
У краватці.

(no subject)

У мене виникла думка започаткувати комьюніті буккросінг-юей. Правила такі: людина описує книжку, якої вона радо позбудеться на користь чиїхось добрих і ласкавих рук. Можливо на додачу місто (міста), в межах яких зручно зустрітися. Той, хто виявить бажання прийняти книжку в подарунок, повинен того ж дня викласти свою пропозицію і так далі.

Але я маю сумнів, може така штука вже існує, просто я не знаю?
Що думаєте про процедуру?