![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Jul. 11th, 2007 12:10 pmПриїхала з Країни Мрій. Привезла звідтам три диски давно любого мені гурту Троіца з Білорусі. Вони прекрасні. Такі олдові дядьки, солідна група... а які звуки, ех...
Поза тим ця конкретна Країна Мрій здорово постраждала від дощу. Музиканти мусили ховатися (самим би нічого, але струнні швидко розлаштовуються від сирості, та й загалом дощ їм не на користь), через то не чула ані Фединського, ані Компаніченка. Через то виступ Дахабрахи якось зім"явся, до трембітарів-дримбарів ми взагалі не добігли і не дочекалися фінів, бо лило як з відра, ми змерзли, а на сцені були ніякі мадяри і не збиралися закінчуватися. Зате були прекрасні литовці (вони нам одразу сподобалися!)
Під македонців, попри мою нелюбов до південного фолку, все ж таки славно танцюється, особливо коли компанія є. А от угорці не сподобалися зовсім, таке враження, наче прийшов у генделик із живою музикою - скажеш мурку - заграють мурку. Виконували шо попало, тільки не угорський фолк, не сподобалися нікому.
Не сподобалися мені і Бандербенд (не знаю, звідки) приблизно з тої ж причини: нарізка з чужого, все, що підпадає під їхній формат.
Поляків трохи послухала, послухала б і більше, але хотілося до кобзарів. З кобзарів цього разу найбільше потішили малий Силенко і Кость Черемський - були незнайомі мені цікаві пісні.
Коли прийшла Троіца, я спробувала зайти на майданчик, але раптом з"ясувалося, що чрез приїзд Президента туди пускають тільки за запрошеннями. Маразм якийсь. Президент лазить по Співочому полю з дітьми, хто хоче йому безперешкодно руку потискає, фотографуються, а от на майданчик, саме тоді, коли мені треба - бачте не можна. Старша жінка обурюється вголос: "Я - корінна киянка!", двоє дівчат намагаються пройти: "Та його тут нема взагалі, він там, на алеї майстрів ходить, ми його тільки-но бачили", ще дві жінки навперебій шукають винних: охоронців вони пожаліли - люди підневільні, президента теж пожаліли, коротше крайнім виявився... Олег Скрипка.
Я ж вчинила манюпусінький злочин: пролізла за сценою, поки ніхто не бачив і таки втрапила на майданчик. Там купила диски сама і допомогла купити Олексієві, який теж не міг пройти.
Поза тим ця конкретна Країна Мрій здорово постраждала від дощу. Музиканти мусили ховатися (самим би нічого, але струнні швидко розлаштовуються від сирості, та й загалом дощ їм не на користь), через то не чула ані Фединського, ані Компаніченка. Через то виступ Дахабрахи якось зім"явся, до трембітарів-дримбарів ми взагалі не добігли і не дочекалися фінів, бо лило як з відра, ми змерзли, а на сцені були ніякі мадяри і не збиралися закінчуватися. Зате були прекрасні литовці (вони нам одразу сподобалися!)
Під македонців, попри мою нелюбов до південного фолку, все ж таки славно танцюється, особливо коли компанія є. А от угорці не сподобалися зовсім, таке враження, наче прийшов у генделик із живою музикою - скажеш мурку - заграють мурку. Виконували шо попало, тільки не угорський фолк, не сподобалися нікому.
Не сподобалися мені і Бандербенд (не знаю, звідки) приблизно з тої ж причини: нарізка з чужого, все, що підпадає під їхній формат.
Поляків трохи послухала, послухала б і більше, але хотілося до кобзарів. З кобзарів цього разу найбільше потішили малий Силенко і Кость Черемський - були незнайомі мені цікаві пісні.
Коли прийшла Троіца, я спробувала зайти на майданчик, але раптом з"ясувалося, що чрез приїзд Президента туди пускають тільки за запрошеннями. Маразм якийсь. Президент лазить по Співочому полю з дітьми, хто хоче йому безперешкодно руку потискає, фотографуються, а от на майданчик, саме тоді, коли мені треба - бачте не можна. Старша жінка обурюється вголос: "Я - корінна киянка!", двоє дівчат намагаються пройти: "Та його тут нема взагалі, він там, на алеї майстрів ходить, ми його тільки-но бачили", ще дві жінки навперебій шукають винних: охоронців вони пожаліли - люди підневільні, президента теж пожаліли, коротше крайнім виявився... Олег Скрипка.
Я ж вчинила манюпусінький злочин: пролізла за сценою, поки ніхто не бачив і таки втрапила на майданчик. Там купила диски сама і допомогла купити Олексієві, який теж не міг пройти.
