![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Oct. 28th, 2011 09:21 amТиждень тому всі мої "завконтачені" знайомі забомбили мене переляканим: "ґвалт! тобі вкантактє зламали!"
Було б чого переживати - думала я. Відновила аккаунт, прикинула: а може вбити його? Я ж ним не користуюся, так, висить на випадок, якщо хтось захоче зі мною списатися, і йому цей спосіб буде найлегшим.
Не видалила.
Як правило, таке і трапляється, мов у зрежисованій короткометражці, якраз після майже готового рішення не продовжувати...
Вчора сталося те, заради чого я той аккаунт, власне, і заводила. Вийшла на звязок давня подружка, стосунки з якою були колись для мене таким емоційним вибухом... Я рада, що вона знайшлася. Хочеться витягти її десь на каву і, спитавши: "ну так на чому ми зупинилися?", розповідати, слухати... і трошки лячно. В одну із останніх розмов вона з жалем казала, що їй здається, ніби вони з її подругою мене випили - і все. Порівнювала мене із криницею. І я думаю: наскільки ж різні води поповнювали ту криницю з того часу... А вона? За 11 років - скільки вод пройшло крізь неї? Наскільки то вже інша людина?
p.s що стосується іншої "подруги з минулого" - поповнюю свій "репертуар" парою пісень Fleur, третьою частиною Чубаєвого "Світла й сповіді" і прекрасним Богданом Ільницьким.
Було б чого переживати - думала я. Відновила аккаунт, прикинула: а може вбити його? Я ж ним не користуюся, так, висить на випадок, якщо хтось захоче зі мною списатися, і йому цей спосіб буде найлегшим.
Не видалила.
Як правило, таке і трапляється, мов у зрежисованій короткометражці, якраз після майже готового рішення не продовжувати...
Вчора сталося те, заради чого я той аккаунт, власне, і заводила. Вийшла на звязок давня подружка, стосунки з якою були колись для мене таким емоційним вибухом... Я рада, що вона знайшлася. Хочеться витягти її десь на каву і, спитавши: "ну так на чому ми зупинилися?", розповідати, слухати... і трошки лячно. В одну із останніх розмов вона з жалем казала, що їй здається, ніби вони з її подругою мене випили - і все. Порівнювала мене із криницею. І я думаю: наскільки ж різні води поповнювали ту криницю з того часу... А вона? За 11 років - скільки вод пройшло крізь неї? Наскільки то вже інша людина?
p.s що стосується іншої "подруги з минулого" - поповнюю свій "репертуар" парою пісень Fleur, третьою частиною Чубаєвого "Світла й сповіді" і прекрасним Богданом Ільницьким.
