(no subject)

Дуже повільно, як черепаха ідуть мені "Бігуни" Токарчук. При всій моїй шаленій до неї любові, ледве долаю.
Нє, я не хочу сказати, що воно погане. Кожен епізод дуже класно виписаний. Але зв"язків між епізодами нема і нема. А тримати в голові всі шматки сюжету, якщо вони не поєднані, мені важко. Буфера пам"яті не вистачає.

Хто дочитав, скажіть, воно ж наприкінці все зв"язується, правда ж? чи вобше ні? Можна розслабитися і читати як вірші, тут і тепер, нічого не утримуючи в пам"яті?