Школа для плюшевих ведмедиків

В мені все наростає бажання писати сюди про своє студіювання японської. От візьму і яаааак почну.
Єдине, чому я досі цього не роблю - побоююся, що воно виглядатиме як уроки для інших, а не конспекти для себе. А які, простиГосподи, я можу складати уроки? Якої каші ви наберете в голову, якщо ризикнете скористатися цими конспектами? Я сама ще нічого не вмію. Радше це би нагадувало, як першокласники, щойно вивчивши першу літеру, розсаджують навколо себе ляльок і плюшевих ведмедиків і починають їм із розумним виглядом втирати, шо таке буква А.
Ну а що? На ведмедиках - і сам краще запам"ятовуєш. Чому в мене у френд-стрічці немає плюшевих ведмедиків?
Зате ж я знаю, тут тиняється повнісінько намаханих в японській мові семпаїв. і якби з"ясувалося, що я вивчила щось зовсім неправильно, мені би принаймні підказали.
Бо знаєте, постійно натрапляю на якісь суперечності, доводиться порівнювати і порівнювати інформацію з різних джерел. Нещодавно odvis кинув посилання на вже померле комьюніті з японської, а я там надибую розмову про те, як в родині чоловік називає жінку на ти, і в ній фразу: "не всі ж принижують до кімі". А я думала, що до кімі навпаки, вивищують. і продовжую так думати!
Або десь підчепила пораду прощатися не словом сайонара, а казати "матта не" - це менш пафосно і значить приблизно "сподіваюся, ще побачимося". Але ж матта - форма минулого часу від дієслова сподіватися. І як так може бути?
Не кажучи про те, як новенька співробітниця, яка нещодавно пройшла курси японської і в яку я вчепилася, як дитина, сказала, що в японській нема словотвору. От що вона мала на увазі? Та там ВСЕ словотвір.

В японській всьо настільки саме лізе в голову... десь знайшла таку думку: коли ще не почав, здається, ніби вона дико важка. Коли вже почав, розумієш, яка вона несподівано проста. А коли дійшов до думки, що вона таки важка, вже пізно кидати, бо забагато всього вивчив.

Що в ній простого? Зовсім мало граматичних форм, і вони логічні й постійні. Читається усе так, як пишеться (щоправда, як воно пишеться, краще не згадувати)
Найскладніше для мого розуміння зараз те, що одні й ті самі слова часом звучать зовсім по-різному, якщо вони є окремо і якщо вони в складі інших слів. Наприклад, місяць окремо - тсукі. А в складі інших слів - чомусь гес. Людина - хіто, а в складі інших слів - нін або джін. Уцкуші - прекрасний - в складі слова перетворюється на бі-. Навіщо їм така морока? Іще й відповідники такі несхожі.