(no subject)

Після Райнсмаєра взяла перечитати іншу книжку з цієї ж серії - "Кохання" Анджели Картер. Вона про те, що в світі досить багато причмелених людей. Герої книги - аж троє таких. Двоє братів і дівчина, яка приблудилася до одного з них і стала йому за дружину. Дівчина - художниця, дуже дивна, мов екзотичне звірятко, вона не надто вміє кохати, але сподівається принаймні, що вміє привласнювати. Книга подобається мені своєю хворобливою логікою і ще тим, що вона просто перенасичена тупиковими ходами. ніби голос розуму постійно боязко каже: а може би... а оця божевільна логіка йому щоразу хррррясь шлагбаумом по носі!

Коли закінчила, мусила безнадійно ритися по поличках у пошуку ще не читаного. Абсолютно навмання взяла Маріо Варгаса Льосу, "Роту добрих послуг" - про кадетів військового училища. Незважаючи на мою нетерпимість до всього навколовоєнного, цілком собі пішло. але я не знаю, що тут рекомендувати. в центрі уваги люди, досить примітивні, такі, які в житті крутяться так, як їх крутить, не опираються нічому, виявляючи однаково бездумно агресію чи добро. Довгий час плуталася, які частини від чийого імені оповідаються.

Позавчора вициганила у Марти читати першою свіжу книжку Ушкалова - "Жесть". Поки що не маю нічого до говорення, бо тільки-но почала, але вже лапки потираю у передчутті приємної читанки.