(no subject)
May. 30th, 2005 07:32 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Святкували День народження Мартінки у мене на хаті. Я дуже люблю, коли в мене хата заповнена гостями, але живу за містом, тому нарід до мене рідко вибирається.
Найвеселіший момент - приготування пригощання. Виявляється для цього зовсім не обов"язково весь попередній день стояти біля печі. Досить приготувати побільше простих елементів. Ось якась риба в пакетику для пива. Ось варена курятина. Ось банка горошку. Ось шмат сиру. Ось половинка велетенської морквини. Ось смажені печерички. Даєш це все компанії творчих людей і починається дурка: канапковий креатив так і пре, гарячі суперечки про те, чи поєднується солона риба з огірками, куди подіти моркву і чим довести об"єм салату до хоча б двох третин миски: сиром чи все-таки зварити кілька яєць.
Думаю, якби я тим салатиком ризикнула гостей пригостити, нарід би поставився до нього дуже обережно. А так - лопали всі. Головний креатор - Юрій Ганошенко, знаний поет, частував усіх по черзі, мов кутею.
А ввечері з гітаркою надворі посиділи. Коли наспівалися, і я собі в куточку струни пошкребла (грати я так і не навчилася - тільки брінчати по-дворовому, але яка то втіха...)
Оце рік минув, як мою поцупили...
Найвеселіший момент - приготування пригощання. Виявляється для цього зовсім не обов"язково весь попередній день стояти біля печі. Досить приготувати побільше простих елементів. Ось якась риба в пакетику для пива. Ось варена курятина. Ось банка горошку. Ось шмат сиру. Ось половинка велетенської морквини. Ось смажені печерички. Даєш це все компанії творчих людей і починається дурка: канапковий креатив так і пре, гарячі суперечки про те, чи поєднується солона риба з огірками, куди подіти моркву і чим довести об"єм салату до хоча б двох третин миски: сиром чи все-таки зварити кілька яєць.
Думаю, якби я тим салатиком ризикнула гостей пригостити, нарід би поставився до нього дуже обережно. А так - лопали всі. Головний креатор - Юрій Ганошенко, знаний поет, частував усіх по черзі, мов кутею.
А ввечері з гітаркою надворі посиділи. Коли наспівалися, і я собі в куточку струни пошкребла (грати я так і не навчилася - тільки брінчати по-дворовому, але яка то втіха...)
Оце рік минув, як мою поцупили...