(no subject)
Apr. 3rd, 2006 09:06 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
fish_uaВчора відсвяткували сьомий день нродження літклубу 99. Ділюся сценарієм.
Цього разу концепція свята була - подарунки. Справді, на день народження отримують подарунки. Отож ми, себто, оргкомітет :) вирішили "отримати" подарунки від різних поважних особистостей.
Отже, сцена перша. Подарунки.
Звісно, по-перше нас мали "привітати" інші запорізькі літклуби (приклад). Потім, оскільки офіційно день народження 99 датується у ще передвиборний час, нас "привітали" політики.
Партія Віче "подарувала" пакетик свого плану. (як люди скромні і негріховні, ми обмежилися для цього мате)
Юля Тимошенко - сир косичку.
Президент - мило. До мила додавався текст
Кличко подарував найсильнішому з 99-ківців накладний синець (не знайшли, намалювали самі на поліетилені)
і найприємніше - від відомих пистменників. Від Андруховича нам "надійшов" великий копчений сом. (особливою приємністю було нести того сома в лавку де загортають подарунки і бачити очі дівчинки, яка зрозуміла, що їй зара треба буде загортати.
Від Жадана хотіли собі надіслати пакунок з презервативами "Зустріч Жадана", але обшукали все місто - нема. Хотіли в довідкову дзвонити, але затягли так, що довелося б дзвонити напередодні нашого свята. А це було перше квітня. Думаю, у довідці нас би не так зрозуміли. Ну, подарували собі касету Степана Галябарди.
Від Івана Андрусяка - банка торішнього снігу. Ясна річ, у вигляді брудної води.
Від Сергія Пантюка - така сама банка, але з написом "Дощ".
І нарешті, від медуніверу, де ми зара збираємося. Це були довідки, які треба було тягти з шапки.
Друга частина офіційної частини :) - традиційне нагородження. То у нас традиція - щороку чимось нагороджувати всіх літклубівців. У нас вже були премії, ордени, грамоти і навіть пам"ятники. Цього разу нагороджували перейменуванням вулиць та ін.
Ну от. Потім ззіли сома, сир і святкові канапки... і забаглося нам погуляти. Я запропонувала піти в парк. Я ще не сказала, що святкували у мене в селі, а у нас там через 2 км від поєї хати є парк. Гарний такий, там росте бегето бузку, липи, дикі черешні... Ну і ми поперли. По дорозі фотографували різні артефакти, але потім трохи заблукали і зробивши здоровий гак, просто повернулися додому. Дорогою назад, скубалася на тему, мовляв, ну що, гарна розводка з парком вийшла?
Але насправді він таки існує.
Бачили дорогою дикого звіра - мишу.
Ввечері ще трохи пограли в улюблені забавки.
Загалом було непогано.
Цього разу концепція свята була - подарунки. Справді, на день народження отримують подарунки. Отож ми, себто, оргкомітет :) вирішили "отримати" подарунки від різних поважних особистостей.
Отже, сцена перша. Подарунки.
Звісно, по-перше нас мали "привітати" інші запорізькі літклуби (приклад). Потім, оскільки офіційно день народження 99 датується у ще передвиборний час, нас "привітали" політики.
Партія Віче "подарувала" пакетик свого плану. (як люди скромні і негріховні, ми обмежилися для цього мате)
Юля Тимошенко - сир косичку.
Президент - мило. До мила додавався текст
Кличко подарував найсильнішому з 99-ківців накладний синець (не знайшли, намалювали самі на поліетилені)
і найприємніше - від відомих пистменників. Від Андруховича нам "надійшов" великий копчений сом. (особливою приємністю було нести того сома в лавку де загортають подарунки і бачити очі дівчинки, яка зрозуміла, що їй зара треба буде загортати.
Від Жадана хотіли собі надіслати пакунок з презервативами "Зустріч Жадана", але обшукали все місто - нема. Хотіли в довідкову дзвонити, але затягли так, що довелося б дзвонити напередодні нашого свята. А це було перше квітня. Думаю, у довідці нас би не так зрозуміли. Ну, подарували собі касету Степана Галябарди.
Від Івана Андрусяка - банка торішнього снігу. Ясна річ, у вигляді брудної води.
Від Сергія Пантюка - така сама банка, але з написом "Дощ".
І нарешті, від медуніверу, де ми зара збираємося. Це були довідки, які треба було тягти з шапки.
Друга частина офіційної частини :) - традиційне нагородження. То у нас традиція - щороку чимось нагороджувати всіх літклубівців. У нас вже були премії, ордени, грамоти і навіть пам"ятники. Цього разу нагороджували перейменуванням вулиць та ін.
Ну от. Потім ззіли сома, сир і святкові канапки... і забаглося нам погуляти. Я запропонувала піти в парк. Я ще не сказала, що святкували у мене в селі, а у нас там через 2 км від поєї хати є парк. Гарний такий, там росте бегето бузку, липи, дикі черешні... Ну і ми поперли. По дорозі фотографували різні артефакти, але потім трохи заблукали і зробивши здоровий гак, просто повернулися додому. Дорогою назад, скубалася на тему, мовляв, ну що, гарна розводка з парком вийшла?
Але насправді він таки існує.
Бачили дорогою дикого звіра - мишу.
Ввечері ще трохи пограли в улюблені забавки.
Загалом було непогано.
