fish_ua | продовжую

Марьяна Гейде
(копія в

ru_ua_translate)

ангелы близоруки и дальнозорки, а что-то между
тем перестало маячить, кто много знает.
большая рыба мечет свой чешский бисер впустую,
большая рыба после нереста издыхает
из жабр больных ненужный более воздух.
кто даст ей знать о своих небудущих детях,
кто даст им жить, когда готовы полопаться,
как радужные оболочки
из немножко мыла, немножко воздуха
из чьих-то лёгких, почти невесомых,
таких, что и вовсе нет (больно надо).
таких, что больно смотреть, но надо.
как самолёт, или нет, самурай, или как надо,
над своим животом живёт она в сторону смерти,
а там, внутри, наседая одна на другую,
плавают в тонких скорлупах стеклянные клетки,
вино, и мёд, и мирра в них,
и горькая пустота,
скоро придет Небесный Жених,
скоро узрим мы Младенца Христа,
красные литеры проступают
с другой стороны листа.

Ангели короткозорі й далекозорі, а дещо між тим
Перестало маячити. Хто багато знає.
Велика риба скидає свій чеський бісер даремно,
Велика риба після нересту подихає
Із зябер своїх непотрібним більше повітрям.
Хто скаже їй про її немайбутні діти?
Хто дасть їм жити, якщо готові полускатись,
Мов райдужні оболонки
Із трохи мила, із трошки-трохи повітря
Із чиїхось легенів, із чиїхось легеньких,
Таких, що й зовсім нема (а не дуже й треба).
Таких, що дивитися боляче, але треба.
Немов літак, або ні, самурай, або так, як треба,
Над своїм животом животіє вона в бік смерті,
А всередині, насідаючи одна на одну,
У тонких шкарлупках літають скляні клітинки,
Вино, мід і мирра в них,
І пекуча пустка,
Скоро прийде Небесний Жених,
Скоро побачимо Дитятко Ісуса,
З іншого боку листка проступають
Літер червоні згустки.