(no subject)

[fish_ua]

Субота, 22
3
Срібна Підкова - відбірковий тур в Запоріжжі.
В п"ятницю приходив Ведмідь і приносив роздрукувати тексти, які співатимуться. Я почитала і мої найгірші передчуття справилися - суцільна банальщина й занудство. не була на Срібній Підкові ТОДІ. Але багато разів слухавши касети, ставилася до цього фестивалю як до чогось дуже-дуже особливого. Я навіть їздила на бардівський фестиваль до славного міста Криве Рагу, але попри обмеження україномовності учасників була дуже розчарована. Найболючішим було те, що піля фестивалю в гуртожитку вся ця банда співала - суто для себе - російську попсу. Розумієте? Навіть не руський рок, це б я ще зрозуміла. Попсу! Сєводня в танце ми закружимся - навєрно ми с тобой подружимся. Отоді мені було так гірко, що хотілося десь втекти. І я дуже сильно боялася побачити щось схоже у прив"язці до Срібної Підкови - надто прекрасний образ у мене про неї склався. Не хотілося псувати.
Через те я сама не збиралася іти дивитися відбір і всіх активно відмовляла. Проте сталося не так як гадалося, ладі зранку подзвонив Пантюк і призначив її своєю заступницею в журі. Літклуб зірвався. Всі таки поїхали туди - отже. і я.
На диво все було не так погано. Це не було тотальне зганьблення музичної честі міста. Здебільшого, це було просто занудство, але таке, хороше занудство, яке міцно тримається на ногах і міцно тримає в руках гітару. Виграв хлопчик, який мені анітрохи не сподобався. Але сама система оцінювання і витупи кожного члена журі - це було надзвичайно кльов і цікаво. Журі поділяло себе на експертів - голос, музикування, текст, артистичність, композиція. Лада, властиво, мала оцінювати текст. Особливо добре виступив музикант, хоча з ним хтось із учасників і намагався сперечатися, але він був настільки правий... я тихенько тішилася, коли він раз по раз казав ті самі зауваження, що й мені самій спадали на думку - дарма що я взагалі грати не вмію. Наприклад, одна з груп мало того що співала одноголосся, так ще й троє гітаристів бунькали строго одне й те саме! Я пошепки уїдливо назвала їх капелою бандуристок...
Вкотре жахливо не сподобався Сьомий Доказ. Кажуть, у них добрі тексти. Не знаю, розчути тексти мені так і не вдалося, але побудова пісні по життя, яку так хвалила Лада, просто вбивчо негарна.
Наш тстарий знайомий Антон Лісевич виконав чомусь старі пісні, які робив з Муркою, із новими обробками, ну 5-ніцца і 5-ніцца. Я ще намагалась його перед Мартою захистити - ну я ж інше чула.
Оранджіз були кумедні. А Велосипед, які хотіли бути кумедні, були ніякі.
І все-таки! Всі вони туди-сюди уміли грати і жодне не намагалося співати якихось відверто ганебних за якістю пісень. Для мене стали відкриттям організаторські здібності Дмитра. Після кількох невдач я вважала, що він не має доста знань і вмінь, щоб братися за організацію таких штук. Виявляється, мало що здатен, він робить це надзвичайно уважно. Підозрюю, його роль у тому, що на відборі Підкови ні разу не було соромно, провідна.

Comments

[v-jmg.livejournal.com]

:)) Після Оранджіз я на "Динозавриках" просто відпочіла, чесно:)) Тексти Сьмого Доказа сподобалися. Але одна з пісень, не пам"ятаю, яка саме, так кумедно нагадувала мелодію "Розпрягайте, хлопці, коні" :)) Але це також суб"єктивно. В цілому, враженя дуууууже позитивне:)) Таку систему оцінки бачила вперше, і вважаю, так правильно. Шкода тільки, що деякі з заявлених учасників не явилися.
А Ведмідь все добре зробив, ага:)
ПС: Лісевич колись співав із Муркою? Прикольно! :))