Якщо до кінця тижня я не отримаю від стронґовського або Захарченків хоч наскількись чітку відповідь, що у нас із лімеристами, у суботу розішлю всім відбій і вибачення. Так і знайте, панове мовчуни.
Місто Київ не має запаху. Місто Києве, де твої запахи? Повивітрювались в поїздах. Залишали мене, як хтіли, Облітали з мене, як хтіли. А твої гамірні сороки Одягли гамівні сорочки, Гей, сороки, де ваші демони? Полишає мене ваш гомін, Облітає з мене ваш гонор. Випаровується зі шкіри Дощ. Випаровуються зі шкіри площі. До побачення, місто Київ.
П"ятихатки, наближення
Прохолода - це насолода Такого спечного ранку, Коли колише фіранки вітер І поїзд їде на П"ятихатки, А в ньому їде дітей багато І кожен на ранок матиме нежить, Та поїзд їде на П"ятихатки І зараз це мало кого бентежить.
Львів, перебування.
агов, любе місто Лева, Ти, мабуть, думаєш бруком, коли опускаються руки на плечі твої-дерева
зітхає камінна луска й - чи сонно? - тремтять повіки, для нього усе навіки храниться, на всякий ґуст
Бо це місто-фотограф, або старий фетишист, або ще з боку Ринкової площі, може скидатись, мабуть,
на око пильного пана, чи на око пильної панни, що вийшла на полювання лише до першої рани.
Ще рано, то в шостій стрімко - на другий трамвай, до вокзалу, Бо пан обіцяв показати свої старі фотознімки...
Re: офтоп
Date: 2008-08-28 02:16 pm (UTC)Київ, від"їзд
Місто Київ
не має запаху.
Місто Києве,
де твої запахи?
Повивітрювались в поїздах.
Залишали мене, як хтіли,
Облітали з мене, як хтіли.
А твої гамірні сороки
Одягли гамівні сорочки,
Гей, сороки, де ваші демони?
Полишає мене ваш гомін,
Облітає з мене ваш гонор.
Випаровується зі шкіри
Дощ.
Випаровуються зі шкіри
площі.
До побачення, місто Київ.
П"ятихатки, наближення
Прохолода - це насолода
Такого спечного ранку,
Коли колише фіранки вітер
І поїзд їде на П"ятихатки,
А в ньому їде дітей багато
І кожен на ранок матиме нежить,
Та поїзд їде на П"ятихатки
І зараз це мало кого бентежить.
Львів, перебування.
агов, любе місто Лева,
Ти, мабуть, думаєш бруком,
коли опускаються руки
на плечі твої-дерева
зітхає камінна луска
й - чи сонно? - тремтять повіки,
для нього усе навіки
храниться, на всякий ґуст
Бо це місто-фотограф, або
старий фетишист, або ще
з боку Ринкової площі,
може скидатись, мабуть,
на око пильного пана,
чи на око пильної панни,
що вийшла на полювання
лише до першої рани.
Ще рано, то в шостій стрімко -
на другий трамвай, до вокзалу,
Бо пан обіцяв показати
свої старі фотознімки...