(no subject)

[fish_ua]

Я не пишу в комьюніті арт-офф. Якоь мені стрьомно ржать з юних графоманів, бо я добре пам"ятаю, з яких опусів сама починала. Хочете з мене поржать? А дзуськи, не покажу. Хіба приватно і під підпис про нерозголошення.
Хоча часом все одно читати юні творіння смішно.
Але з того, що я вам зараз покажу, можете сміятися без жодних моральних катувань. Бо то вірші відомого поета, голови запорізької частини Спілки письменників України Григорія Лютого. Особливо рекомендую для прочитання Західному Фронту, це ж їм на Махнофесті гуляйпільці закинули "А ви Лютого знаєте?" Отож почитайте, на наступникй рік матимете, що відповісти.

Заінтриговані? ходіть під ковдру кат!

"Плачет девочка нежно -
Так цветет лишь сирень.
А у парня небрежно
день и ночь набекрень.

Мех потертый - нарочно
Из гармошки сапог."

Навіть страшно подумати, що там у нього набєкрєнь, якщо у вірші це не уточнюється прямо, і чому нєжний плач ніяк не виправляє ситуацію. Властиво, наступні півстрофи я дописала навмисне, щоб ви не плекали надій, що далі якесь уточнення щодо набєкрєня.

Взагалі, кохання має на своєму шляху багато перешкод, і як про це не писати?

"Кто ж целуется, когда сады в тумане?"

Справді, кому така дурість на думку спаде?
Так само завжди актуальна проблема непорозумння між коханими:

"Ты меня, не заметив, обнимешь."

Насправді Григорій Лютий, звісно ж, пише не тільки про кохання. Справжньому поетові болить все, що довкола:

Мне жаль зимы, как праздника
И боли, как ежа.
Прийдет весна прекрасная -
Весны мне будет жаль

Це все окремі цитати. Але тут цитувати треба десь піввірша, не менше!

***
Вдали окошко красное,
Как тело из дыры,
Простіше кажучи: віконце подібне на на тіло з дірки тим, що теж червоне. Але чому тіло з дірки червоне? З якої дірки? Чи всяке тіло, занурене в дірку, за умовчанням червоне?)
Когда фашисты раненых
Вели через дворы.
Додається ще одна умова - умова часу. Тобто, тіло, занурнене в дірку, стає червоним тільки за умови наявності фашистів із пораненими. Можна здогадатися, що тіло забарвлюється в червоне через кров поранених фашистів, котрих їхні друзі спеціально ведуть дворами, щоб не піддавати зайвій небезпеці. Лишається з"ясувати, яке саме тіло мається на увазі і в якій дірі воно перебуває.
Але автор не дає нам такої можливості, різко міняючи тему (на жаль, до кінця вірша ні тіло, ні діра, ні фашисти більше не згадуються)

Брожу, метелью вымытый -
Я боль твоя, зима
"метелью вымытый" - по-моєму, дуже хороший зворот, правда? І нащо йому було знову вдаватися до химерних порівнянь?
Как ясень, с места сдвинутый,
Иль ногу вдруг сломал.
Я не питаю. Я ні про що не питаю.

Дорогами окольными
Иду, как ходит ров...
Не думаю, що хода у них може бути однакова, адже у ліричного героя тільки одна зламана нога, а рів не має жодної.
Постой чего же больно мне?
Чего ищу? Невже ногу?! - Любовь!

Крім власне віршування Григорій Лютий часом займається перекладами. Спробуйте згадати, які рядки російської пісні українською зазвучали так:

Б"ється в грубці закутий вогонь,
На полінах смоли ручаї...

Відчуваєте різницю між "смола, как слеза" і цим вибухом на скипідарній фабриці?

І трохи українською і сучаснішого. Новіші вірші, ніде правди діти, не так збуджують мою хвору уяву, але часом... часом:

"Люблю неложну Україну,
Її високі небеса.
Де йду чи їду - серце кину,
Стоїть заплакана краса,
Як ніж у серце - тополина..."

Чому краса заплакана, я не питаю, бувають такі періоди в житті, коли все заплакане. Але чому краса тополина (чи це просто тополина?) - як ніж у серце? може все-таки надійніше осиковий кілок?

Ось іще таке:
"Іду з роботи стомлений, як Бог"
І ці люди радять нам поводитися скромніше?!

Лютий чудово опанував алітерацію. Тільки кінчається вона у нього так страшно... не повірите, на що:

"Відболіло, відбіліло, відбуло,
Білим болем - беленою поросло.
Беленою-блекотою безгомінь,
Що кінчається так страшно: на амінь."

Comments

[silverandglass.livejournal.com]

ояїбу, ти божественна! кроспост в себе. негайно. аааааааа!!!!!!!

[higher-caps.livejournal.com]

Люблю неложну Україну

[higher-caps.livejournal.com]

не(с)ложну

[fish-ua.livejournal.com]

о ні...

[3-years.livejournal.com]

мені страшно тільки одне: Лютий мене колись похвалив за мої вірші О_о
і додав "сподіваюсь, ти багато винесла з сьогоднішнього вечора поезії"
ггг

[fish-ua.livejournal.com]

мабуть, ти дуже чемно його слухала

[3-years.livejournal.com]

а мені нічого не лишалося, як чемно слухати, бо я в той страшний вечір поезії була ведучою...

це треба показати всім

[3-years.livejournal.com]

*забрала до себе в жж)

Re: це треба показати всім

[fish-ua.livejournal.com]

дякую)))

[milicenta.livejournal.com]

Жесть о_О навіть у мене такіх приколів нєма. Але сміялася на славу, типу як Степан Галябарда))) ггг)))

[nastuska-nehaj.livejournal.com]

Бляяяяя
Перечитуватиму коли буде поганий настрі
УУУУУУУ

[essy-aka-tigra.livejournal.com]

Дада, это Лютый, это пипец-пипец-мама-спаси меня...

[amarie-ranellet.livejournal.com]

"Мать-мать-мать" привычно разнесло эхо...

[allan-karmine.livejournal.com]

Такі поєти - лише одна з причин, чому я в свій час не став охвіційно записватися до СПУ. (головна причина те, что я пишу здебільшого про всяку погань на кшталт упирів)

[musa-sulima.livejournal.com]

Улыбнуло)))