(no subject)

Думаю от... Треба було таки з"їздити на Харків...

А ще вчора до мене на зв"язок вийшла пані з журналу Пізнайко і запитувала, чи є в мене дитячі тексти. Я їй кинула для прикладу одне оповідання з циклу "Мені 8 років" і три перші віршики з Астроабетки. Пані Оксана написала. що вірші оригінальні, особливо тому що лімериком, але з них треба поприбирати слова типу "проклятий" (Астрономію вчив, як проклятий) і тим паче "забембає" (вкрай робота забембає ця). Що ж до порівняння юного читача з гудзиком, цтитую:
Раз планета для себе пошила
Біосферу - живу кожушину
Із комашки й корови,
Із озерця й діброви,
Ще й тебе, он, на ґудзик лишила.

...то це неприпустимо, бо ми маємо на меті виховати з дитини особистість, а не гвинтик!

Я не претендую на звання знавця дитячої душі, по-правді, я дуже мало спілкуюся з дітьми, незрідка просто ніяковію перед зовсім малими. Але від цієї теми з гвинтиками я офігіла, у мене так далеко асоціації б не зайшли. І чому дітям старше 6 років не можна чути слово "проклятий", я теж не доганяю.

Коротше, не склалося у нас.