(no subject)

Завтра мій сольник у галереї Ленін.
Післязавтра я хочу піти в кіно. на Нарнію. Схоже, сценаристи знову начудили із сюжетом і викинули всі глибокі ідеї Льюїса на користь двіжусі і пригодам. Але я все одно хочу.
А вчора у мене був дуже веселий вечір.
Марта десь роздобула японський освітній мультсеріал "Хеталія" про всесвітню історію і міжнародні відносини. Його персонажі - країни світу в образі юнаків і (значно рідше) дівчат. Головний герой - Італія, балбєсіна, який постійно здається і розмахує білим прапорцем, ніжно (до непристойності) любить солдафона Німеччину і обожнює смачно поїсти.
Епізоди історії - перша і друга світові війни, сучасність і взагалі шопопало.
А чого вчора було так весело - бо ми дивилися третій сезон, де багато йдеться про Росію, а заодно й Україну. Цікаво, як інтерпретують наші відносини японці. Вони чомусь вважають, що Україні і Білорусь є ініціаторами стосунків з Росією, а Росія морозиться. Росія у мультику - флегматичний хлопець із незмінною тихою усмішкою, любить товариство, але при цьому садист. Сидить собі в куточку, усміхаючись, а коли його запитують, чого він хоче, каже щось типу: я б хотів, щоб до мене прийшов Латвія у кривавих сльозах і просив на колінах пощади.
Україна і Білорусь - його сестри. Одні з небагатьох дівчат (країни Прибалтики, наприклад, усі хлопці) Україна - старша (заміняла Росії матір в дитинстві), а Білорусь молодша і набивається Росії в наречені, дуже нав"язливо і з елементами хоррору. Україна часто плаче, бо якийсь її босс забороняє їй спілкуватися з Росією. Вона дебела дівка з великими... нє, дуже великими цицьками (в тлумачнику написано, що вони символізують сільське господарство) і ходить як правило у фермерському комбінезоні. Ще сказано, що вона бідна. Ну то нічого, в давніших епізодах Швейцарія теж бідна.
Да... ще мультик просто переповнений яойними натяками, бо всі хлопці, а союзи між країнами треба ж якось показувати. а ще дитячий, освітній...