(no subject)

Вчора на роботі намагалася влаштувати політінформацію на злобу дня. мирними шляхами, без усіляких гучних слів про ворожі армії і неіснуючі держави. наша контора надто домашня й тиха для такого.

Я купила цукерків, і коли всі розсілися, думаючи, що ми зара будемо святкувати 23 фєвраля, виголосила промову, в якій запропонувала від обох цих свят відмовитися. Мовляв, є у них щось деструктивне. дєвучки вітають хлопчиків, маючи на думці, що як привітаєш, так і тобі потім аукнеться. Якщо не вітаєш, бо не хочеш святкувати восьме, тоді є небезпека, що тебе таки привітають, і ти тоді мучся совістю. Словом, незручностей і несвободи більше, ніж треба.
Натомість запропонувала запровадити внутрішньо-корпоративні традиції. і в цей день вигадувати свята на цілій рік. скільки осіб зібралося святкувати - на стільки додаткових свят ми маємо право.
Двоє з трьох прийняли ідею з інтересом. Третя вчепилася у восьме березня намертво і сказала, що 23 - не проблема, але свого вона не віддасть))))))

Чи вдалося мені зламати стереотип, буде ясно за два тижні.
А додаткове свято ми придумали. Це буде день екстраверта. В цей день утікають з роботи на годину раніше і йдуть гуляти кудись назовні. наприклад, в парк. Воно буде у квітні, в першу ж приємну для прогулянок п"ятницю.

(no subject)

Продовжую тєрзацця з тим радіо. Не повірите, але я з них видушила-таки трішки пристойніші тексти для програм, ніж оті, що показувала днями. Змусила сфотографуватися. Всіх! Вперто посилала всі їхні домашні фото, доки не отримала студійні. Навіть, головне, переконала, що їхнє потокове радіо краще доповнити авторськими програмами у подкастах, які можна буде скачати і послухати. Блін, я ж чудово розумію, що без усього цього вони будуть віщати в нікуди. Цілими днями хтось працюватиме в ефірці, навіть не здогадуючись, що на сайті нікогісінько нема.
Одне не переламаю. під катом побачите. у них є знайомий професійний дизайнер. вбийте мене, щоб не мучилась.

( Read more... )