(no subject)
May. 12th, 2009 05:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
fish_uaВраження з Ірпеня, впорядковані за абеткою
Артефакт
Смішний випадок - Шинкаренко назвав Андрія Любку артефактом і той прийшов серед ночі з"ясовувати стосунки. Наступного дня мені постійно кортіло називати Любку артефактом. Виникали якісь прикольні словосполучення: "Про що розповів Артефакт", "Якимчук проти Артефакта" і т. д.
Білорусь
Білорусь - це по-перше презентація студентського самвидаву на дисках (в Білорусі диски не вважаються ЗМІ, тож це була хитрість, щоб обійти закон з його надмірними рамками). На диску були кльові штуки - мапа з відеороликом, де в Мінську є шарові розетки; відеопосібник для охочих їздити зайцями; Мінськ очима різних соціальних груп і поколінь і багато іншого. Не дочекаюся, коли буде готовий їхній сайт. Називається воно 34magazine а жж - 4asapopi3.livejournal.com А по-друге - це розповідб Марийки Мартисевич про стан білоруської літератури. Надзвичайно цікаво було все це дізнатися - про дві спілки письменників і таке інше.
Вірші
Впродовж цілого семінару тривав майстер-клас з правильного наголосу на цьому слові. З легкої руки Пантюка...
Графоманія
Це один з круглих столів. Вела Оля Погинайко. Найвеселішою була практична частина, коли нам роздали безіменні книжки і пропонували відділити зерно від полови. Ясно, що полова всіх цікавила найбільше, Горобчук навіть окремо висловився, що графомани дарують нам здоровий сміх і купу емоцій - тим і цінні. Заперечив йому, як не дивно, Шинкаренко, натякнувши що якось негуманно хіхікать. Я теж про це подумала, але бажання хіхікать переважило. Згодом, див. букву Н, я подумала, що наш літклуб взагалі якийсь задуже гуманний і ніжний у загальному колі, навіть після всіх його пліткувань і злослів"їв.
Друзі
З торішніми улюбленцями стали більш-менш постійною компанією на весь час семінару. плюс нова для мене дівчина Наталя (див літеру Е). Плюс ще двоє цікавих мені людей, які, сподіваюся, стануть мені друзями, якщо я докладу трошки енергії - див. літери К та О.
Етнічні Танці
танців навчала Наталка Довгопол. Танці були нескладні, під європейську старовинну музику, якби не пообіцяла бути скоро в іншому місці, залюбки би потанцювала.
Запис дубля
Назвати так нашу брейн-рингову команду прийшло в голову Ларисці Радченко, і це була геніальна ідея: ми були єдині, чию назву скандували ще до того, як ми почали грати. Скромно додам, що ми взяли друге місце, обігравши команду могилянців із Семківим на чолі, що особисто мені страшенно приємно)))))
Інтерактив
Це те, що відрізняло цьогорічний Ірпінь від попередніх. Саме це, а не переїзд до Ворзеля і не поєднання з політологами. Круглі столи стали простішими і більшість містила елементи інтерактиву. Дослідники субкультур наввипередки тлумачили блатні слівця, знавці графоманії (див. літеру Г) сортували реальні книжки на графоманські і нормальні, у Лариски Радченко на круглому столі про піар було аж декілька ігор-розваг...
Карп"юк Василь - це один із учасників Молодого Вина, який мені дуже сподобався, особливо проза. Такий собі на позір трохи наївний нащадок станіславського феномену. Дуже дотепний. Взяла його мейл щоб випросити прозу для домашнього читання.
Ліберали
Були менш настирливими за радикалів, організовували купу заходів, але мали дурнувату програму. Втім, дівчинка, яку вони вибрали за кандидата, мені сподобалася, активна така, галаслива малявка. Єдине, я, мабуть, так і не знаю, яке її справжнє ім"я, бо в грі вона називалася несправжнім. І це просто капєц. Я ще під час вечора знайомства помітила, що кілька чоловік, замість розповісти про себе, починали розповідати про свою роль у тій політичній грі. Мені від цього навіть якось щемко було: ну от минуть ці п"ять днів, і я не захочу написати комусь із них листа, не захочу продовжити знайомство, тому що їхня роль у грі завершиться, а їхнього власного образу у мене не лишиться. І все людей більше нема, скінчилась гра - скінчилась людина. У нас на факультеті було правило після рольових ігор проговорювати: "я не сірий вовк, я Сашко". Схоже, це був не марний момент.
Мафія
Збагатили цю чудову гру на декілька персонажів. Записуйте:
1. Гопніки. Їх двоє. Вони відбирають мобілки і позбавляють голосу.
2. Черновецький. Він нарешті надав сенсу такому дурнуватому персонажу як бульдозер. Бо він зупиняє бульдозер.
3. Аделаджа. Він творить дива, в залежності від волі ведучого.
4. Кенні. Кенні нічого нікому не робить, а його вбиває все - чи медсестра покаже, чи гвалтівник. І його хочуть убити всі, бо це дає реабілітацію на добу.
Неформальне спілкування
Це круглий стіл Горобчука, під час якого Андрій Любка і Люба Якимчук грали в бадмінтон. Чи ще якусь хрєнь (ненавиджу спорт у всіх проявах). Було би цікаво і весело, якби посеред цього круглого столу до мене не прийшло озаріння. Весь цей нарід справді спілкується між собою в першу чергу щоб торувати шлях до популярності. В другу чергу тому що весело. І взагалі ні в яку чергу - щоб розвиватися за рахунок одне одного. А я ще здивувалася реакції Левченка... Він просив розповісти про наш літклуб, що нас тримає разом, що основне. Я і назвала те, про що найбільше говориться і що найпомітніше проявляється - заради розвитку. А він так здивувався якось. Загальна ж компанія взагалі підняла мене на сміх, мовляв, це наївно. Я думаю, це не наївно. Я думаю, це нормально. Потім Денис Шашенок довго намагався довести мені, що усі мотиви присутні в однаковій мірі, але так не буває. якщо мотив не згадують в розмові, значить його не вважають важливим.
Орловська Станіслава - друга з Молодого Вина, хто мені сподобався. Випалене вогнем місце в моєму серці, де була Катріна, посіло прекрасне пташеня фенікса. Станіслава - донеччанка, їй трохи бракує україномовного спілкування, думаю звести її з хатчанами. А ще у неї дуже симпатичні й цікаві вірші.
Поляна
Погода сприяла, щоб майже всі круглі столи відбувалися на свіжому повітрі. На ковдрах (позаяк лавки - див. літеру Ф.)
Радикали
Мене особисто страшенно харили весь перший день. То їм причмелилося співати гімн посеред обіду. На початку ще б нічого, але коли ти доїдаєш котлету, і тут лунає гімн, це починає нагадувати відомий анекдот про Горбачова і євротуалет з музикою.
Сам собі аніматор
Друга приємна тенденція цьогорічного Ірпеня - нарід розмаїто бавив себе сам, і це в основному була заслуга політологів. Їм треба було здобути перемогу своїх партій - і вони влаштували купу додаткових заходів - то дівки били одна одній яйця (курячі в пакетах), то якийсь футбол... цікаво, вони так щорік?
Фарба
Фарба була свіжа. Фарба була на лавках. Фарбою були вимащені всі, тому що гукати "пофарбовано, не сідай" переважно доводилося уже після того, як хтось вмостився. У однієї з дівчат була рідина для зняття лаку, яку всі активно юзали, а у мене була ефірна олійка, яка теж, як виявилося, фарбу виводить, але її було мало і вистачило не всім.
Хлопчик
Єльчин п"ятирічний Вадимко подбав про те, щоб стара риба не надто засиджувалася на місці і хоч раз на день трохи побігала. Додому він поїхав з переконанням, що радикали - це такі голі футболісти в трусах.
Артефакт
Смішний випадок - Шинкаренко назвав Андрія Любку артефактом і той прийшов серед ночі з"ясовувати стосунки. Наступного дня мені постійно кортіло називати Любку артефактом. Виникали якісь прикольні словосполучення: "Про що розповів Артефакт", "Якимчук проти Артефакта" і т. д.
Білорусь
Білорусь - це по-перше презентація студентського самвидаву на дисках (в Білорусі диски не вважаються ЗМІ, тож це була хитрість, щоб обійти закон з його надмірними рамками). На диску були кльові штуки - мапа з відеороликом, де в Мінську є шарові розетки; відеопосібник для охочих їздити зайцями; Мінськ очима різних соціальних груп і поколінь і багато іншого. Не дочекаюся, коли буде готовий їхній сайт. Називається воно 34magazine а жж - 4asapopi3.livejournal.com А по-друге - це розповідб Марийки Мартисевич про стан білоруської літератури. Надзвичайно цікаво було все це дізнатися - про дві спілки письменників і таке інше.
Вірші
Впродовж цілого семінару тривав майстер-клас з правильного наголосу на цьому слові. З легкої руки Пантюка...
Графоманія
Це один з круглих столів. Вела Оля Погинайко. Найвеселішою була практична частина, коли нам роздали безіменні книжки і пропонували відділити зерно від полови. Ясно, що полова всіх цікавила найбільше, Горобчук навіть окремо висловився, що графомани дарують нам здоровий сміх і купу емоцій - тим і цінні. Заперечив йому, як не дивно, Шинкаренко, натякнувши що якось негуманно хіхікать. Я теж про це подумала, але бажання хіхікать переважило. Згодом, див. букву Н, я подумала, що наш літклуб взагалі якийсь задуже гуманний і ніжний у загальному колі, навіть після всіх його пліткувань і злослів"їв.
Друзі
З торішніми улюбленцями стали більш-менш постійною компанією на весь час семінару. плюс нова для мене дівчина Наталя (див літеру Е). Плюс ще двоє цікавих мені людей, які, сподіваюся, стануть мені друзями, якщо я докладу трошки енергії - див. літери К та О.
Етнічні Танці
танців навчала Наталка Довгопол. Танці були нескладні, під європейську старовинну музику, якби не пообіцяла бути скоро в іншому місці, залюбки би потанцювала.
Запис дубля
Назвати так нашу брейн-рингову команду прийшло в голову Ларисці Радченко, і це була геніальна ідея: ми були єдині, чию назву скандували ще до того, як ми почали грати. Скромно додам, що ми взяли друге місце, обігравши команду могилянців із Семківим на чолі, що особисто мені страшенно приємно)))))
Інтерактив
Це те, що відрізняло цьогорічний Ірпінь від попередніх. Саме це, а не переїзд до Ворзеля і не поєднання з політологами. Круглі столи стали простішими і більшість містила елементи інтерактиву. Дослідники субкультур наввипередки тлумачили блатні слівця, знавці графоманії (див. літеру Г) сортували реальні книжки на графоманські і нормальні, у Лариски Радченко на круглому столі про піар було аж декілька ігор-розваг...
Карп"юк Василь - це один із учасників Молодого Вина, який мені дуже сподобався, особливо проза. Такий собі на позір трохи наївний нащадок станіславського феномену. Дуже дотепний. Взяла його мейл щоб випросити прозу для домашнього читання.
Ліберали
Були менш настирливими за радикалів, організовували купу заходів, але мали дурнувату програму. Втім, дівчинка, яку вони вибрали за кандидата, мені сподобалася, активна така, галаслива малявка. Єдине, я, мабуть, так і не знаю, яке її справжнє ім"я, бо в грі вона називалася несправжнім. І це просто капєц. Я ще під час вечора знайомства помітила, що кілька чоловік, замість розповісти про себе, починали розповідати про свою роль у тій політичній грі. Мені від цього навіть якось щемко було: ну от минуть ці п"ять днів, і я не захочу написати комусь із них листа, не захочу продовжити знайомство, тому що їхня роль у грі завершиться, а їхнього власного образу у мене не лишиться. І все людей більше нема, скінчилась гра - скінчилась людина. У нас на факультеті було правило після рольових ігор проговорювати: "я не сірий вовк, я Сашко". Схоже, це був не марний момент.
Мафія
Збагатили цю чудову гру на декілька персонажів. Записуйте:
1. Гопніки. Їх двоє. Вони відбирають мобілки і позбавляють голосу.
2. Черновецький. Він нарешті надав сенсу такому дурнуватому персонажу як бульдозер. Бо він зупиняє бульдозер.
3. Аделаджа. Він творить дива, в залежності від волі ведучого.
4. Кенні. Кенні нічого нікому не робить, а його вбиває все - чи медсестра покаже, чи гвалтівник. І його хочуть убити всі, бо це дає реабілітацію на добу.
Неформальне спілкування
Це круглий стіл Горобчука, під час якого Андрій Любка і Люба Якимчук грали в бадмінтон. Чи ще якусь хрєнь (ненавиджу спорт у всіх проявах). Було би цікаво і весело, якби посеред цього круглого столу до мене не прийшло озаріння. Весь цей нарід справді спілкується між собою в першу чергу щоб торувати шлях до популярності. В другу чергу тому що весело. І взагалі ні в яку чергу - щоб розвиватися за рахунок одне одного. А я ще здивувалася реакції Левченка... Він просив розповісти про наш літклуб, що нас тримає разом, що основне. Я і назвала те, про що найбільше говориться і що найпомітніше проявляється - заради розвитку. А він так здивувався якось. Загальна ж компанія взагалі підняла мене на сміх, мовляв, це наївно. Я думаю, це не наївно. Я думаю, це нормально. Потім Денис Шашенок довго намагався довести мені, що усі мотиви присутні в однаковій мірі, але так не буває. якщо мотив не згадують в розмові, значить його не вважають важливим.
Орловська Станіслава - друга з Молодого Вина, хто мені сподобався. Випалене вогнем місце в моєму серці, де була Катріна, посіло прекрасне пташеня фенікса. Станіслава - донеччанка, їй трохи бракує україномовного спілкування, думаю звести її з хатчанами. А ще у неї дуже симпатичні й цікаві вірші.
Поляна
Погода сприяла, щоб майже всі круглі столи відбувалися на свіжому повітрі. На ковдрах (позаяк лавки - див. літеру Ф.)
Радикали
Мене особисто страшенно харили весь перший день. То їм причмелилося співати гімн посеред обіду. На початку ще б нічого, але коли ти доїдаєш котлету, і тут лунає гімн, це починає нагадувати відомий анекдот про Горбачова і євротуалет з музикою.
Сам собі аніматор
Друга приємна тенденція цьогорічного Ірпеня - нарід розмаїто бавив себе сам, і це в основному була заслуга політологів. Їм треба було здобути перемогу своїх партій - і вони влаштували купу додаткових заходів - то дівки били одна одній яйця (курячі в пакетах), то якийсь футбол... цікаво, вони так щорік?
Фарба
Фарба була свіжа. Фарба була на лавках. Фарбою були вимащені всі, тому що гукати "пофарбовано, не сідай" переважно доводилося уже після того, як хтось вмостився. У однієї з дівчат була рідина для зняття лаку, яку всі активно юзали, а у мене була ефірна олійка, яка теж, як виявилося, фарбу виводить, але її було мало і вистачило не всім.
Хлопчик
Єльчин п"ятирічний Вадимко подбав про те, щоб стара риба не надто засиджувалася на місці і хоч раз на день трохи побігала. Додому він поїхав з переконанням, що радикали - це такі голі футболісти в трусах.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-05-12 02:54 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-12 03:11 pm (UTC)(піду сяду і позаздрю)
no subject
Date: 2009-05-12 03:18 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-12 03:25 pm (UTC)(але не могла я Марка на Артема більш як на два дні лишати, вони б хату спалили)
no subject
Date: 2009-05-12 05:58 pm (UTC)сам сайт не надто рухливий, а на форумі треба читати старі теми - останні десь півроку народ мало пише і більше відбиває атаки агресивних новачків. чомусь дружніх новачків мало, таке от.
no subject
Date: 2009-05-13 05:14 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-12 08:15 pm (UTC)А про форум шось ніхто не пише. І я не пишу :))
no subject
Date: 2009-05-13 05:14 am (UTC)А назва модна)))
no subject
Date: 2009-05-13 06:31 am (UTC)Дякую за теплі слова стосовно мене - приємно!
До речі, щодо нашої ліберальної кандидатки - Дзвеніслава Нета - це її творчий псевдонім, а не виборчий нік-нейм:) Так що запам"ятовуємо, бо хто-зна, кого знайдемо завтра в літературній крамниці. А взагалі вона Василиса.
Не пощастило - я не грала в мафію з новими персонажами! :)
До речі, з мене і моєї червоної попи аромамасло:)
no subject
Date: 2009-05-13 06:36 am (UTC)А з якого ти міста, я щось проґавила цей момент?
Дзвінка - точно, Василиса. Модне яке ім"я, і нащо їй взагалі псевдонім?
no subject
Date: 2009-05-13 06:48 am (UTC)Я із Києва. До речі, я шось теж затормозила звідки ти...
no subject
Date: 2009-05-13 06:58 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-13 07:14 am (UTC)А тепер згадала, як ви казали, що практично не бачитесь в місті))
no subject
Date: 2009-05-13 07:53 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-13 07:59 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-13 11:45 am (UTC)2. Розвиток - так, так, це красиво і гуманно (як і прагнення естетики), але - до певної міри. Я не вірю у "чистий розвиток" як основний імпульс неформального спілкування літераторів. Набагато більш переконливою для мене виглядає концепція спільних тусовок:
а) бо так веселіше, прикольно час проводити з однодумцями;
б) є шанс, що тебе бодай хтось вислухає;
в) є з ким помірятися "пісюнами творчості";
г) є хоч з кимось поспілкуватись хоч про щось, нехай навіть про грьобану літературу, бодай її шляк би трафив
і те де. А де ж тут розвиток? "Так, супер, давайте знову зберемося разом і будемо своїми віршами (прозами) масажувати одне одному творчі м'язи", "Давайте сьогодні будемо грати в розвиваючі поетичні ігри - буріме етц. і читати вголос Лорку і Буковскі" : це все надзвичайно красиво і благородно, але всі тусовки де я бував на якомусь етапі обламувались щодо цього і переходили до а), б), в) і там далі за списком...
no subject
Date: 2009-05-13 12:06 pm (UTC)А оце твоє "міряння пісюнами творчості" - чим не розвиток?
Я згодна, що всі три мотиви, і ще немало інших, присутні в кожній літературній тусі, всі одразу. Тут важить їхнє співвідношення. кий назвали першим - той важить більше, який назвали останнім - той важить найменше. Мені здається, ми взагалі занадто спокійні якісь, наче кожен вважає себе цілком спокійно облаштованим в своїй ніші і зовсім не боїться, шо ота молода шпана прийде і змете, бо буде об"єктивно краща.
no subject
Date: 2009-05-13 12:17 pm (UTC)У мене був інший досвід, про який я і говорив. А тепер озирнись - той же "Західний фронт" теперішній, ті ж "Вісім поеток" - це все тусовки, які збираються ЛИШЕ заради виступів+піару, наскільки мені видно... Ну і ті ж тусовки навколобарикадівські - точно так само...
"Розвиваючих" зараз - раз-два і катма...
no subject
Date: 2009-05-13 12:46 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-13 12:49 pm (UTC)