fish_ua | (no subject)

неспокійний сьогодні день.
Учора Настя-Альона покликала нас святкувати День народження. Вона так чекала цього свята, всім по тричі передзвонювала. Ми приїхали у призначений час, але зустрічати нас вона не прийшла. Ми почекали, потім, питаючи людей, з"ясували, де вона мешкає. Постукали у ту квартиру. Нам відчинила її доглядальниця, жінка, яка варить їй їсти, прибирає, позаяк у Насті-Альони не все добре зі здоров"ям.
Жінка сказала, що її нема дома. Запросила зайти. Сказала, що вона прийшла приготувати кімнату до гостей, що її дома не було. Що стіл був поставлений на середину кімнати, а значить, її опікун приходив і зробив це.
Ми так і не дочекалися Насті, розійшлися, лишивши подарунки. Жінка дала нам телефон опікуна, який, по ідеї, мав зранку повезти її за їдлом, але згадувала його по пам"яті і тепер вже з"ясувалося, що телефон вона таки згадала неправильно. У самої Насті телефон уже місяць не працює.
Словом, нічого не ясно, де вона, що трапилося. Подзвонити нема кому. Сиджу і психую.
Дома десь ще має бути телефон сусідки з горішнього поверху. Ввечері дзвонитиму і туди.