(no subject)

[fish_ua]

Петрівка Петрівкою... але чогось так склалося, що Сяйво відпочатку й дотепер було моєю улюбленою книгарнею. Я могла проігнорувати Смолоскипівську, чи "Є", чи ще якусь зі "своїх ріднесеньких", але щоб бути у Києві і не зайти в Сяйво - такого не траплялося.

Кияни, ви вже якось постарайтеся, будь-ласочка, щоб її не закрили.

Мене дивує, що в Києві так сутужно з книгарнями. В нашому нещасному Запоріжжі вони відкриваються одна за одною, ростуть, як гриби після дощу. Місяць не проїдешся Проспектом - ба, ще якусь втулили нову.

Comments

[barcaroly.livejournal.com]

ак, це стихійне лихо якесь. Як тільки вартість метру торгової площі в центрі здіймається понад якусь позначку, цих мудаків з міської ради вже жодну сумління не зупинить. Маму рідну продадуть, і скажуть, що так і було. Вперше заздрю іншим українським містам, де цього не сталося.

[prosto-natka.livejournal.com]

Влітку збираюся з дочкою з’їздити до Запоріжжя, показати малій університет, де мама вчилася - тож і по проспекту з книгарнями обов’язково прогуляємося! Жодна поїздка на сесію не обходилася без купівлі нових книжок. пам’ятаю і "Кобзар", і "Роксолану" і...

[fish-ua.livejournal.com]

Кобзар вже не працює як книгарня, в Сучасника інша назва, здається, саме там тепер Лексика... А Роксолана - це де? Такої і я не чула.

[prosto-natka.livejournal.com]

Роксонала була на проспекті неподалік від мосту на підступах до автовокзалу, я коли їхала від університету, вставала з трамваю на узпинці "Вулиця Алголенка" (чи Анголенка - так завжди нечітко вимовляли) - переходила на інший бік підземним переходом - і шла в напрямку автовокзалу. Крамничка була обладнана як двоповерхова, нагору вели дерев’яні сходи - гвинтові, прилавки і шафки були зроблені з деревини - нефарбованої, просто вкрирої лаком. Нагорі був букіністичний і комісійний відділи, і який там стояв запах... Я останній раз була в Запоріжжі ще до народження дочки, тож розумію, що в місті за цей час повинно було багато що змінитися. Я під час сесій жила у подруги на вулиці Українській, і до унверситету часто йшла пішки - три тролейбусні зупинки.

[fish-ua.livejournal.com]

щось пригадується таке, сама не знаю, реальні дитячі спогади чи так, псевдоремінісценції.

[fish-ua.livejournal.com]

до речі, як зупинитеся в роздумах, де б його присісти чайку попити - 8-097-5301519
:)

[prosto-natka.livejournal.com]

от спасибі! Мені потім буде потрібна консультація - з приводу деяких цікавих місць, де я свого часу не побувала, то ж я до вас звернуся!

[fish-ua.livejournal.com]

неодмінно))

[prophet-in-blue.livejournal.com]

У Києві сутужно з усім, що не є надприбутковим. Із продуктовими крамницями теж.
А в Сяйві ціни нелюдські.

[fish-ua.livejournal.com]

сто раз чула про нелюдські ціни і досі не бачила в порівнянні з іншими місцями чогось особливо нелюдського. в межах похибки всьо.

[handehoch.livejournal.com]

Якщо продуктові є неприбутковими, чому ж тоді продуктовий магазинчик відкрився та пару років успішно діє в ЦУМі — і це з тамтешніми цінами на оренду?..

Сутужно з тим, чим керують совкові директори, їм легше взяти відката та здати своє підприємство. Пригадую «караул» колективу напівкнижкового «Мистецтва» (таков із надлюдськими цінами, до речі), де вони писали: в магазина була оренда на п´ять років, а директора змусили перепідписати договір на строк один рік — заступіться, люди добрі! Та як це — змусили?! Праскою катували? Або він вєтошь і трясеться від одного вигляду пихатого співрозмовника — то сам і винний. Або взяв грошима — тоді винен ще більше. А позбавити себе хвилювань і швиденько капіталювати, проте потім волати: рятуйте! Підписуйте! Пікетуйте! — щоб піти під орекстр, то вже розрахунок на лохів