Не буває поганих фільмів, буває мало поп-корну

[fish_ua]

Сьогодні, риючись у стрічці, завдяки одній з моїх чудових інтернет-приятельок згадала, як я хотіла написати свої міркування з приводу фільму Аліса в Дивокраї. Так його щось лаяла майже вся френд-стрічка. А мені дуже сподобалося, зокрема деталі і деякі ігрові моменти.
Серед ігрових моментів, наприклад. Наскрізна тема - "це не та Аліса". Автори фільму прекрасно знали, що саме вони почують відразу після прем"єри від численних прихильників Керола. І пустили цю очікувану фразу через весь фільм. По-моєму, це дотепно.
Деталі. Що в них хорошого - під час першого перегляду майже всі випускаєш з уваги, зате потім є що помічати. Наприклад, як шикується військо білої і червоної королеви. Вид зверху. Білі уже стоять шаховими шеренгами. Червоні карти рухаються двома дугами-"віялами", так, як робить роздатчик, коли з двох половин колоди змішує в одну.
Або вказівник, який показує у протилежні сторони, і на одному написано захід, а на іншому південь.
Біла королева, дивлюся, багатьом не сподобалася через свою манірність. А я в ній відразу побачила пародію на скажених європейських демонстранток-вегетаріанок (згадай момент, де вона каже, що поклялася не робити шкоди жодній живій істоті, і потім гидливо відмахується від якоїсь летючої кузьки). І з цього погляду її поведінка повністю закономірна і дуже смішна.

А взагалі Бартонові над усе пасує Роальд Дал, по-моєму. Це не за фільмами - результатами співпраці, а загалом.

Comments

[fish-ua.livejournal.com]

еге, "сестрі більше подобалася прикладна диктатура"
і фінал такий насправді несподіваний. коли всім вже стає очевидно, що червона королева - нещасна дівчинка, яку завжди чморили на противагу хитрожопій сестрі-лапусі, ми раптом широко усміхаємося, закриваємо на це очі і - бац! "добро" перемагає.