"Останній світ" Райнсмаєра лежав у мене добрячих років 5. Подарував колись на день народження Юра Ганошенко. Але в той момент - чи то в мене мізки працювали слабкувато, але мені не пішло, не змогла зосередитися.
А от нещодавно, шукаючи, що б закинути на читання в транспорті в торбу, наткнулася на неї і почала. Леле, що мені там могло здатися таким складним? Читається, як воду п"єш.
Книжка про Овідія. Тобто, це не справжня біографічна книжка, а такі собі фантазії на тему. Овідій спалив рукописи "Метаморфоз", був висланий у глухе містечко і...
І далі в гру вступає Котта, по суті простий фанатіще поета, який вигадав собі класну ідею: повернути улюбленця публіки додому або хоч випросити в нього рукопис зниклої книги - бо ж мало хто вірить, що вона згоріла.
Книга дуже нагадує типове таке сновидіння із пошуками. Коли лишиш десь людину або річ - і решту сну намагаєшся відшукати. І вже от-от вхопив, а воно вислизає і вислизає.
Мешканці містечка поіменовані як усякі персонажі давньоримської міфології, і для кожного сміливо можна будувати паралелі з міфологічним тезкою.
Це знову магічний реалізм, так.
Дуже-дуже класна!
http://lib.rus.ec/b/78202/read
І далі товче мене думка: чому, якщо магічний реалізм, то в книзі конче має бути як не фотограф так кіномеханік?
А тут на додачу ще й проектор для слайдів фігурує...
А от нещодавно, шукаючи, що б закинути на читання в транспорті в торбу, наткнулася на неї і почала. Леле, що мені там могло здатися таким складним? Читається, як воду п"єш.
Книжка про Овідія. Тобто, це не справжня біографічна книжка, а такі собі фантазії на тему. Овідій спалив рукописи "Метаморфоз", був висланий у глухе містечко і...
І далі в гру вступає Котта, по суті простий фанатіще поета, який вигадав собі класну ідею: повернути улюбленця публіки додому або хоч випросити в нього рукопис зниклої книги - бо ж мало хто вірить, що вона згоріла.
Книга дуже нагадує типове таке сновидіння із пошуками. Коли лишиш десь людину або річ - і решту сну намагаєшся відшукати. І вже от-от вхопив, а воно вислизає і вислизає.
Мешканці містечка поіменовані як усякі персонажі давньоримської міфології, і для кожного сміливо можна будувати паралелі з міфологічним тезкою.
Це знову магічний реалізм, так.
Дуже-дуже класна!
http://lib.rus.ec/b/78202/read
І далі товче мене думка: чому, якщо магічний реалізм, то в книзі конче має бути як не фотограф так кіномеханік?
А тут на додачу ще й проектор для слайдів фігурує...