вірмени, голодомор, економіка як не найважливіше

[fish_ua]

Зараз на літклубі згадували вірменську спільноту (вона дуже велика в Запорізькій області, кажуть, хоча я не помічала) Анна згадала про їхню здатнісь моментально консолідуватися і нападати, якщо когось образять. В цей момент я напряглася, бо ця розмова могла вийти на якесь шовіністичне русло, а я цього страх не люблю. І тому задала питання, яке в той момент прозвучало просто щоб звернути розмову з небезпечного русла, а виявилося справді для мене хвилюючим. Я це зрозуміла, щойно вимовила:
- А чому вони так можуть, а ми так не можемо? Ну, щоб прізвища на -ко чи ще чогось такого було достатньо, щоб всі з тобою стали заодно. коли шо - захистили. Як вірмени.
Це вилилося в довгу дискусію. Ми говорили про те й інше, чому голодомор є об"єднавчою ідеєю для всіх присутніх (бабусі, дідусі всі ж місцеві) і не є нею в державному розумінні навіть для присутніх. Про те чи можна ображатися на західняка, який переймається голодомором дужче за тебе: "не мацай, це моя могила!!!!". Про те, що у вірмен теж купа різних діалектів, але однаково вони один за всіх і всі за одного.
І хоч дискусія на емоції не вийшла, текла собі мирно, однаково ми сперечалися. Вірмени б мабуть не сперечалися.

це дивно і дико, але і досі я не певна, що економіка, соціальна політика, прості штуки, які можна помацати, людям важливіші за ідею. Все суперечить цьому. Де ж важливіші, коли передпенсійна залізничниця Оля із сумом каже, що як її змусять до 60 допрацьовувати, вона загнеться, але варто їй згадати документи, які їй довелося заповнювати українською, вона спалахує пристрасною ненавистю за шкалою Ріхтера не знаю на скільки балів! Здавалося б, перше змушує її виживати, друге - ну, незручність банальна. Але судячи з сили її емоцій, друге їй важливіше.
Мені важко зрозуміти, як працюють ці терези.
Здається, так і американець того Клінтона, який кохався із секретаркою ненавидить дужче, ніж Буша, який приніс у країну тероризм і запустив багато серйозних проблем.

Comments

[fish-ua.livejournal.com]

А ще кожен присутній у різній формі сказав, що досита вже наївся зарозумілих справжніх християн і справжніх українців, які тільки себе справжніми і вважають. І знаєш, я розумію, про що вони.

[ripnyk.livejournal.com]

Справжніх українців? А де ви їх бачили? Я часто буваючи у маленькому містечку на Прикарпатті, здавалось в осерді українськості, так практично і не побачив жодного, а ви в Запорі їх вже наїлися?) Киньте лицемірити. Не хочете - не треба. Але для чого при цьому робити таку ображену міну?

[fish-ua.livejournal.com]

ображену міну побачили, а того, що я написала, не побачили.

Йдеться про інше. Нікому на світі не подобається, коли його хтось тикає носом: ти недосконалий, ти поганий українець, ти дике плем"я. Яку реакцію можуть викликати подібні звинувачення? Мені вже троє різних людей встигли дорікнути за те, що я сказала "дякую" тому блогівському примарі, який узяв на себе відповідальність за силумінчика. А я подякувала саме тому, що впродовж півроку мені тим силумінчиком дорікали близько дюжини різних людей, які вважають себе українськішими за мене і моїх співмешканців і, очевидно, вважали, що я стану істинною українкою тільки якщо наважуся зробити щось подібне. Відкрий очі, друже, прямо тут, у цьому пості в коментарях самі образи. и всі стаємо схожі на бабусь у хустинках, які, мов ворони, налітають на всякого неканонічно вбраного, хто заходить у церкву. Уже не можна просто собі бути українцем, для цього треба бозна-який екзамен скласти. Ось і ти - не побачив жодного. А себе хоча б таким вважаєш?

[ripnyk.livejournal.com]

Має бути якийсь образ, якому треба прагнути просто відповідати. Хай міфологічний, хай не дуже реальний - має бути якийсь стандарт, на який треба рівнятись. І пресувати одне одного якщо не відповідаємо цьому стандарту. Здається, це називається суспільна думка. Те що Сталін так довго стояв - це так само гріх мешканців Івано-Франківська чи Дрогобича, як і ваш чи мій. Це - колективна ганьба, за яку відповідальні ми всі. Або, як варіант, остаточно визначитися, що в Україні мешкають два різних племені

[fish-ua.livejournal.com]

треба? а по-моєму, чим більше пресуємо, тим гірше виходить. в результаті право називати себе українцями залишає на собі якась еліта, а решті що залишається? тільки й образитися: раз ми не українці по-вашому, то не дуже й хотілося.

Зрозумій, друже, я це не тому кажу, що в мені якісь образи-кривди сидять. Я просто хочу до кожного пересвареного донести почуття іншої сторони.

[ripnyk.livejournal.com]

Не знаю. Мені здається, що цих 20 років ми все склеювали, склеювали, а воно таки не склеїлось. Різні фрагменти, які ми вважали фрагментами одного народу, які лише ось якось лагідно поєднати - і буде все нормально. Тепер я так не вважаю. Надоїло бути політкоректним. В осадку все рівно нічого - ні поваги, ні розуміння. Хай ким хочуть, тим і будуть. Своєї думки тримати у собі теж не буду. Все що думаю - скажу. На взаємність вже надоїло розраховувати. Її все рівно не буде. Ну то хай і катяться під три ..., в своє руськомирське пекло

[fish-ua.livejournal.com]

а ти розкажи, якими способами ти склеював. такий досвід не зайвий нікому з нас)

[ripnyk.livejournal.com]

Писав статті, писав інформаційні матеріали - дуже активно тим займався в останній рік президенства того нашого великого нещастя. І шо в осадку - бидлота вибрала Фьодорича. Градус позитиву до Росії далі зашкалює. Очевидно людям просто треба у вічі казати, ким вони є. Не думаючи про наслідки та ставлення до себе. Принаймні, це чесно

[fish-ua.livejournal.com]

можеш дати лінки на кілька штук?

[ripnyk.livejournal.com]

ваш емейл?

[ripnyk.livejournal.com]

Закинув. Не знаю, чи будуть у вас відкриватися. Але сам факт посилань, які я вам скинув, думаю достатнім

[fish-ua.livejournal.com]

не відкриваються, але по назвах знайти було легко

[ripnyk.livejournal.com]

ну от шось таке

[ripnyk.livejournal.com]

вже побачив. зараз скину

киньте в мене тапком)

[jabogdan.livejournal.com]

от я і кажу (киньте в мене тапком), Ющенко йшов найоптимальнішим, чи не найбільш (мо' єдино) правильним еволюційним шляхом, для побудови української України в її нинішніх границях.

інша справа, тягнув воза сам, і незле таки тягнув, якщо саме його так люто ненавиділи усі москвофіли і кремлівські газочекісти, гірше Бандери з Мазепою разом взятих, надійний признак.

десь, з 10-15 таких Ющенків підряд, та при мінімальній нашій підтримці зверх голосів на виборах -- і була б у нас українська нація така ж єдина, як в поляків чи німців, в нинішніх кордонах.
нам тре' 3 покоління безперервної українізації.

якщо будемо собі шукати ідеал, то ніколи нічого не збудуємо (як кажуть мудрі жиди: з малого виростає велике), ідеалом є тільки Бог Отець, тому в нього нема тіла, і ми собі уявляємо його по різному.
бо те, що для одного ідеал, для іншого повна протилежність, так по всьому спектру питань, з напів-начверть тонами ітд.

якщо мріємо про Україну в границях Франківської, частини Тернопільської і частини Львівської областей, то справді, Ющенко (не бойовий Кугут!) є недостатньо радикальним націоналістом, та і православний він якийсь. я б там висунув в лідери навіть когось радикальнішого і молодшого за Фаріон, нехай би замість Донбасу завоював нам Волинь, Буковину і Закарпаття, а там сі пудивим чи доста нам;))).

я от зізнаюсь, чим довше читаю усю цю досить гнилу тусовку своїх, так би мовити, френдів,-- тим менше розумію, чого ж хочуть усі ці замріяні нечистоплотні диваки?
їхні вимоги протилежні і протирічать часто в одному пості одної людини. причому, одна і та ж особа вимагає від конкретного політика бути демократом і диктатором, дотримуватись закону і його підминати, вони націоналісти і конфедералісти з невизначеними границями, ітд-ітп, повний набір при шизофренії в особливо тяжкій формі.

Re: киньте в мене тапком)

[fish-ua.livejournal.com]

я десь так само міркую...